Втрачені захисники – Любомир Коронський, захисник Макарова

24 лютого 2022 р. у місті Овруч шість хлопців пішли до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, захищати цілісність і незалежність України. Уже на початку березня, хлопці потрапили до Макарова. 7 березня 2022 р., троє Захисників з Овруча загинули в нашому містечку, а троє – зникли безвісті.
Сьогодні ми розпочинаємо серію публікацій про мужніх оборонців Макарівщини, яких виростив Овруч. Перша розповідь про Любомира Коронського. Історію Захисника Інформаційному агентству “MKV” розповіли мати Тетяна Коронська та брат Ярослав.

Любомир Анатолійович Коронський народився 2 серпня 1988 року у м. Овруч на Житомирщині.
Родина мешкала у Львові, але перед народженням Любомира переїхала до Овруча. Тетяна та Анатолій Коронський виростили двох синів: старшого Любомира та молодшого Ярослава. Для молодшого брата Любомир був і за брата, і за матір, і за батька. З усіма своїми проблемами молодший брат завжди звертався до старшого брата.

Лише «мамуля», ніколи не вживав «мама»…

Любомир, або по сімейному Любчик, був дуже гарною дитиною. Дуже рано він почав розмовляти. Тетяну Василівну все своє життя син називав ласко лише «мамуля», ніколи не вживав «мама».

З дитячого садка Любомир був активістом. Жодне свято в садочку і в школі не проходило без нього. Завжди виступав першим.
У житті Любомир будь яку проблему намагався перетворити в жарт. Друзі пам’ятають його завжди усміхненого та веселого.
Середню освіту здобував у гімназії ім. А. Малишка (нині – ліцей № 2) у Овручі. Вчився не відмінно, але у табелі оцінки були хороші. Улюбленим предметом була інформатика. Ще з дитячих років полюбив комп’ютер. Подобалися іноземні мови. Одночасно вивчав англійську і німецьку мови. Дуже любив малювати, закінчив художню школу у Овручі. Любив спорт. Постійно брав участь у змаганнях з футболу та легкої атлетики. Також займався карате. Щоправда у 6-му класі, отримав травму і після операції на нозі уже в карате не повернувся.
Після закінчення гімназії планував вступити до Національного університету харчових технологій у Києві. Але після розмови з батьками вступив до Житомирського кооперативного фахового коледжу бізнесу і права на юридичний факультет. Будучи студентом пішов на роботу.

Перша служба в 95-й

Спочатку займався комп’ютерною технікою з друзями. Потім влаштувався в магазин побутової техніки. Ремонтував всі прилади.
У 2008 році Любомир був призваний до лав Збройних Сил України. Строкову службу проходив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді у Житомирі. Через півтора роки Любомиру запропонували пройти навчання в навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині та отримати звання сержант. Він погодився. За два роки служби, Любомир жодного разу не пожалівся що йому важко. Всі фізичні випробування в армії пройшов з гідністю. Через півроку отримав звання «молодший сержант».

Після демобілізації Любомир пішов працювати до міліції (нині – поліція) у м. Овруч. Пропрацював три роки.
У 2013 р. Любомир поїхав працювати до Одеси. Згодом їздив на роботи за кордон. Потім працював охоронцем у Міністерстві охорони здоров’я у Києві.

Досвід Іловайська та ДАПу

У березні 2014 р. Любомир пішов служити до лав 95-ї бригади. Був призначений командиром розвідувального взводу. Спочатку охороняв кордон Херсонської області і Кримського півострову. Потім брав участь в оборонні Іловайську та Донецького аеропорту. У ДАПі отримав поранення, як результат у березні 2015 р. був прооперований у шпиталі в Житомирі. Після лікування Любомир повернувся до лав бригади.
У 2016 році на проросійському сайті Тріумф було оголошено про виплату грошової винагороди за голову Любомира Коронського.
У серпні 2021 р. був учасником параду у Києві, приуроченому до 30-річчя незалежності України.
Після свята знову був відправлений на лікування. Після шпиталю демобілізувався та повернувся в Овруч. З побратимами у місті створив Спілку учасників АТО. Сам Любомир займався похованням полеглих земляків.
Побратими Любомира по АТО, відзначали у нього вміння передчувати небезпеку. Якщо тільки Любомир ставав зосередженим і уважним, означало чекай небезпеку.
Родині про свої дії в АТО Любомир не розповідав. Лише уже після повернення міг згадувати якісь окремі моменти.
У 2019 р. Любомир одружується з дівчиною Галиною. Через два роки молоде подружжя розлучилося.
У 2021 р. Любомир переїхав до Ірпіня.
Ще 1 грудня 2021 р. Любомир своєму брату Ярославу написав повідомлення, що потрібно готуватися до великої війни з росією. У лютому 2022 р. перебував в Овручі на лікуванні.

Щоб мамуля не знала…

24 лютого 2022 р. Любомир був вдома у мами. Хоч і обіцяв Тетяні Василівні не йти в армії, все ж в обід записався в добровольці і пішов до лав 95-ї бригади. У 18.00 24 лютого хлопців з Овруча повезли в Житомир. Молодший сержант Любомир Коронський був призначений стрільцем-снайпером 3-го взводу роти охорони артилерійської групи 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

О 6 ранку 25 лютого Любомир повідомив матері, що виходить на захист цілісності та незалежності України.
Першопочатково Любомир говорив, що перебуває в Києві. На всі запитання чи страшно Любомир відповідав, що ні.
1 березня 2022 р. Любомир сказав брату, що вижити у цій війні буде дуже важко. І попросив, що коли його вб’ють, щоб брат не кидав мамулю.

У Макарові…

4 березня 2022 р. Любомир сказав брату, що перемога буде за нами.
Про те що Любомир в Макарові мати не знала. Про це стало відомо, лише коли прийшла похоронка.
7 березня 2022 р. Любомир перестав виходити на зв’язок.

Родина Коронський повернулася до Овруча 8 березня. 10 березня про загибель брата повідомили Ярославу Коронському. А 12 березня матері представники військкомату та мер Овруча Іван Коруд принесли повідомлення про смерть сина.
Тетяна Коронська змогла спитати де загинув. Сказали, що у Макарові. Дата смерті в похоронці зазначена 6 березня. Хоча як стало відомо пізніше Любомир Коронський загинув вранці 7 березня в Макарові.
Мати загибель сина відчувала серцем. 6 березня 2022 р. місто Овруч було обстріляне рашистами і родина Коронських виїхали в село до знайомих. І там в селі 7 березня о 5.12 Тетяна Коронська раптово проснулася і встала з ліжка. І жінка відчула, що сталася якась біда. Або з сином Любомиром, або з житлом в Овручі. І уже згодом мати дізнається, що саме в цей час ворог скинув бомбу на хлібзавод у Макарові, де перебував у той момент Любомир.

Похорон…

Сповіщення про смерть принесли, але ж тіла не привезли. І тому рідні розпочали пошуки тіла Любомира. Розпочали з Києва, але у результаті кількаденних поїздок тіло Любомира знайшли в моргу за Житомиром. Тіло знайшли 14 березня, забрали 15 березня. А 16 березня 2022 року відбувся похорон Любомира Коронського.
Похорон Любомира відбувався у супроводі російського літака. Людей, провести в останню путь Любомира, прийшло дуже багато. А рашист літав над траурним кортежом і ніби залякував. А тому при кожній його появі люди змушенні були ховатися. Але все ж вогонь пілот так і не відкрив.
Пізніше в Овручі розповідали, що пілотом цього літака був їхній земляк, який виїхав на навчання до росії.
7 травня 2022 р. Любомир Коронський за особисту мужність і самовіддані дії по захисту України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.
Рішенням сесії Овруцької міської ради від 23 серпня 2022 року Любомиру Коронському посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста».
22 лютого 2023 р. на фасаді Овруцького ліцею ім. Андрія Малишка, де навчався Любомир, було відкрито меморіальну дошку Захиснику Макарова.
У серпні 2023 р. посмертно нагороджений медаллю «За оборону рідної держави. Макарів».

В рамках циклу розповідей про втрачених захисників України, які так чи інакше пов’язані з Макарівською громадою ми вже розповідали про Ігор Ігнатенка, який пройшов шлях від Майдану до ЗСУ і завжди був за Україну, про Друзів і братів з Макарівської громади, які стали на захист Батьківщини, про Віталія Дудая, який вважав, що не має права боятися та Олександра Цибенко, який був поранений, нагороджений і загинув вбиваючи окупантів, а також про Дмитра Шульгу, який хотів воювати зі злом.

Раніше ІА “MKV” писало про наймолодшого полеглого серед бійців 95-ї ОДШБр 25-річного Аркадія Бойко, який захищав Макарів та Україну.

Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!