СЕРГІЙ ВОЗНЕНКО: ВОЇН, ЯКИЙ ПОНАД УСЕ ЛЮБИВ РІДНУ ЗЕМЛЮ

Макарівський край продовжує зберігати пам’ять про своїх титанів, які стали на захист України в найтяжчі часи. Серед них — Сергій Миколайович Возненко, чоловік сталевої волі та справедливої душі, чиє життя обірвалося на вогняному Запорізькому напрямку.

Від копилівських піль до армійського гарту

Сергій Миколайович ВОЗНЕНКО народився 3 червня 1975 року. Його дитинство та юність були нерозривно пов’язані з рідним Копиловом. У 1982 році він переступив поріг місцевої школи, де здобув перші життєві уроки та атестат про базову середню освіту.

Він рано пізнав ціну праці: вже з 1990 року почав працювати в місцевому господарстві «Копилово». У червні 1993 року Сергій був призваний до лав Збройних сил України. Свій перший військовий вишкіл проходив у Дніпрі (тодішньому Дніпропетровську). Після демобілізації повернувся додому, до звичної праці та рідних краєвидів. Щоправда, за результатами служби в армії Сергій був комісований та отримав ІІІ-ю групу інвалідності…

Життєвий шлях та випробування окупацією

Життя Сергія було сповнене пошуків та щирих почуттів. У 1997 році він зустрів своє кохання, а у 2003-му пара поєднала долі в офіційному шлюбі. Певний час Сергій мешкав і працював у столиці, проте поклик рідної землі виявився сильнішим — у 2012 році подружжя переїхало жити до Копилова.

Коли в лютому 2022 року на Макарівщину прийшла велика війна, Сергій не залишив рідне село. Він пережив страшні дні російської окупації в Копилові, бачачи на власні очі ворожу агресію. Саме цей досвід, імовірно, став остаточним поштовхом до рішення взяти до рук зброю.

Кулеметник на псевдо «Змій»

2 серпня 2022 року Сергія Возненка було призвано до лав Збройних сил України. Солдат Возненко, на псевдо «Змій», служив кулеметником у військовій частині А4439. Його бойовий шлях розпочався з оборони неба над Васильковом, продовжився виснажливими навчаннями на Львівщині й зрештою привів у саме пекло війни на Сході.

Сергій пройшов через важкі бої за Авдіївку, де гартувався характер справжнього воїна. Згодом його підрозділ було передано до складу 39-ї окремої бригади морської піхоти та передислоковано на Запорізький напрямок. Побратими згадують його як людину надзвичайної справедливості та патріотизму — він був тим, на кого можна було покластися в найтемнішу хвилину.

Останній бій за напрямок Левадне-Ремівка

Сергій Миколайович залишався вірним військовій присязі до останнього подиху. 6 червня 2023 року під час запеклого бою на напрямку Левадне-Ремівка у Пологівському районі Запорізької області життя воїна обірвалося. Він загинув, відбиваючи ворожу навалу та захищаючи цілісність держави.

24 червня 2023 року Сергій назавжди повернувся до рідного Копилова, де знайшов свій вічний спокій під українськими прапорами.

Пам’ять та державне визнання

Подвиг солдата Возненка не залишився непоміченим: 24 серпня 2023 року, у День Незалежності України, Сергій Миколайович був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Також Захисник посмертно нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» (5 серпня 2022 року) та нагородою «Комбатантський Хрест» (18 червня 2024 року).

Пам’ять про Сергія Возненка житиме у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто знав його як щиру, добру й мужню людину.

Спи спокійно, Герою. Твій подвиг — у наших серцях!

Раніше ІА МКВ писало про полеглого земляка Олександра ОМЕЛЬЧЕНКА з Наливайківки.

Найактуальніша інформація та новини Макарівщини в нашому Telegram-каналі та у фейсбуці