Втрачені захисники. Віталій Дудай: “Я не маю права боятися”

Більше 50 своїх жителів втратила Макарівська громада на різних фронтах російсько-української війни з лютого 2022 до вересня 2023. Ми продовжуємо розповіді про захисників України і поспілкувалися з рідними Віталія Дудая з Борівки. У мирному житті Віталій Вікторович був вчителем фізичного виховання та тренером, а на фронті мав позивний «Фізрук».

Віталій Дудай народився 5 квітня 1990 року в селі Борівка Макарівської громади Бучанського району Київської області. У родині Олени Данилівни та Віктора Іванович Дудай було троє синів. Віталій був наймолодшим. Але за спогадами матері Віталій був слухняним, спокійним. Хоч і був найменшим, але працював на рівні зі старшими братами.

З дитинства дуже любив ліс і воду. Будучи ще школярем навчився добре орієнтуватися в лісі. Це уміння дуже знадобиться під час служби в ЗСУ.

Віталій Дудай вчився посередньо, але демонстрував успіхи у фізкультурі

Був учнем Борівської загальноосвітньої школи, але навчався майбутній захисник, за словами матері Олени Данилівни, посередньо. Улюбленим предметом у Віталія була фізкультура.

І тому справжнім прикладом для нього став вчитель фізичної культури Юрій Іванович. Як результат Віталій, у 2007 р. вступив до Житомирського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив за спеціальністю «Фізичне виховання» та здобув спеціалізацію тренера.

Віталій поринув із головою у спорт. З 2011 до 2013 року працював вчителем фізичного виховання в Комарівській школі. Згодом тренером гімнастики у Вишгороді. Уже коли служив в ЗСУ, обіцяв дружині по закінченню війни розпочати власну справу.

У 2010 році Віталій познайомився з чудовою дівчиною Анжелою. У 2012 році Віталій та Анжела одружилися.

У подружжя народилося двоє дітей: у 2015 році – син Вадим, а у 2018 роі – донька Марина. Віталія діти запам’ятали, як люблячого батька.

Дружина Анжела згадує, що Віталій був дуже доброю людиною, яка мала велике серце. Ніколи нікому Віталій не відмовив у допомозі. Також Герой був справедливим. Але поруч з цим дружина говорить, що у Віталія була присутність строгість. І це його виділяло серед інших чоловіків.

Звання “молодший лейтенант” отримав навчаючись в університеті

Навчаючись в Житомирському державному університеті ім. Івана Франка, у 2012 році закінчив військову кафедру і склав військову присягу на вірність народу України, отримавши звання «молодший лейтенант».

Повномасштабне вторгення рашистів родина Дудай зустріла в Ірпені. Віталій, як тільки зміг вивезти сім’ю з міста, відразу добровольцем пішов до лав Збройних Сил України.

Йдучи в ЗСУ матері сказав:

«Як би не Ваші сльози, я б пішов добровольцем на третій день війни».

Спочатку було навчання у Військовій Академії м. Одеса, а потім служба у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, був командиром (позивний “Фізрук”) 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону.

Побратими: “Був сміливим і завжди приходив на допомогу”

Разом із побратимами, Віталій був учасником бойових дій поблизу н.п. Мар’їнка на Донеччині. За часи проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони.

Службові обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед побратимів. Мав високий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, заглиблювався у суть своєї справи та життя оточуючих. Підтримував кожного у важкі моменти. Побратими зазначають, що він був сміливим, завжди приходив на допомогу, ніколи не залишав їх у біді.

Для побратимів Віталій був зразком незламності та міцності духу. Добре вивчивши місцевість, Віталій виводив побратимів з під ворожих обстрілів. Не одне життя було врятоване завдяки хоробрості Віталій Дудая.

Був нагороджений грамотою командира військової частини А3771 за старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов’язків з нагоди відзначення Дня захисників та захисниць України.

У будь якій ситуації лейтенант Віталій Дудай залишався позитивним прикладом для підлеглих. Завжди говорив:

“Я маю бути прикладом для хлопців. Ми всі разом маємо впевнено йти лише вперед і тільки до перемоги”.

В телефоні Віталія зберігаються повідомлення-подяки від побратимів за врятовані життя

У період з 20 січня по 20 квітня 2023 р. навчався за план-програмою підготовки «Курс підвищення кваліфікації офіцерів Збройних Сил України (командири рот)» у Військовій Академії м. Одеса.

Були ситуації коли Віталію на «нулі» доводилося проводити до двох тижнів. У такі дні він мав завдання виводити хлопців з позицій і заводити нових. Але при цьому сам залишити «нуль» не міг. За весь період перебування в частині втрат серед підлеглих, яких Віталій виводив на «нуль» не було.

Побратими родині розповіли історію, що одного разу побратим Віталія у період запеклих ворожих обстрілів позицій не зміг вийти на «нуль» щоб вивести хлопців. І тоді Віталій, почувши про це, без роздумів пішов на «нуль» виводити військовослужбовців. І досі в телефоні Віталія зберігаються повідомлення-подяки від побратимів за врятовані життя.

На зв’язку Віталій був завжди. Але родині про своє становище та про події на фронті розповідав дуже рідко. Лише одного разу прислав відео бою за Мар’їнку і прокоментував, що у них не менш гарячіше ніж під Бахмутом.

Віталій Дудай загинув 21 травня 2023 року, внаслідок артилерійського обстрілу. Трапилося це під час чергового бойового виходу на «нуль» де Віталій виводив і заводив своїх хлопців.

Він з честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього залишився вірним присязі. Захищаючи право на наше з Вами безпечне життя, він не вагаючись, віддав своє.

Вдома завжди татуся чекатимуть синочок та донечка, яких він обожнював, горем убиті батьки, дружина, брати.

Раніше ІА “MKV” писало про наймолодшого полеглого серед бійців 95-ї ОДШБр 25-річного Аркадія Бойко, який захищав Макарів та Україну.

Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!