Втрачені захисники. Віталій Кайгородов – захищав Липівку

11 березня 2022 р. у с. Липівка відбувся один з найбільших бої періоду наступу рашистів. У результаті запеклого протистояння 14-та окрема механізована бригада втратила вбитими семеро бійців. Одним з полеглих в тому бою був Віталій Кайгородов. Історію Захисника Інформаційному агентству “MKV” розповів батько Героя Сергій Кайгородов, також учасник бою в Липівці.

Віталій Сергійович Кайгородов народився 21 червня 1997 р. в м. Хмельницький.
Навчався в НВК № 7, після закінчення школи вступив до ВПУ № 4, де здобув професію зварювальника. Проте хлопець завжди мріяв бути військовим. З початком російсько-української війни він отримав змогу реалізувати свою мрію.

Захоплювався мотоциклами

У 2016 р. Віталій розпочав службу за контрактом в 19-й окремій ракетній брига «Свята Вравара», брав участь у відсічі ворожої агресії російської федерації проти України. Під час служби захопився мотициклами та став мотолюбителем. Згодом вступив у Хмельницьку асоціацію мотоциклістів, з якими проводив свій вільний від служби час.
Голова Хмельницької асоціації мотоциклістів Володимир Бадлюк розповідає про Віталія:
«…Віталік наш мотобрат, одноклубник наш, вірний друг, і так сталося, такі обставини, що він загинув на фронті 11 березня. Віталіка знаю років, напевно, вісім. В Меджибожі ми з ним перетиналися на різних подіях, мотофестивалях. Познайомилися, вірна людина, друг безвідмовний, завжди всім допомагав…»

На військову службу пішов разом з батьком

У 2018 р. Віталій разом із своїм батьком Сергієм вступили до лав 131-го окремого розвідувального батальйону, у складі якого брали участь у важких боях за с. Піски на Донеччині.
З початком повномасштабного вторгення росії, Віталій з батьком Сергієв вступили до лав 14-ї окремої мехіназованої бригали імені князя Романа Великого. Уже 24 лютого Віталій та Сергій Кайгородові разом з побратимами брали участь у охороні державного кордону України у Рівненській області.

Останній бій…

10 березня 2022 р. Кайгородові у складі роти були перекинуті на Макарівщину. 11 березня, майже без перепочинку, бійці роти пішли на штурм, з ціллю звільнити с. Липівка Макарівської громади, де в той момент перебували переважаючі сили противника.
У боях за Липівку Віталій Кайгородов, будучи оператором протитанкових комплексів FGM-148 «Javelin» та комплексу NLAW виконував завдання по знищенню ворожої техніки. І саме під час бою потрапив під обстріл рашистського танку. У тому бою Віталій Кайгородов загинув. На той момент Сергій Кайгородов втратив сина з поля зору.

Перепоховання…

Віталія Кайгородова та його побратимів, мешканці Липівки захоронили 12 березня 2022 р. на території місцевої церкви. Лише зі звільненням Макарівщини, 6 квітня 2022 р. було проведено ексгумацію тіл. 10 квітня 2022 року у м. Хмельницький пройшла церемонія прощання з загиблим Захисником Віталієм Кайгородовим.
У Віталія Кайгородова залишилися дружина та дворічний син.
Віталій Сергійович Кайгородов був нагороджений медаллю «За особливу службу» ІІ та ІІІ ступенів.
У травні 2022 р. за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Віталій Кайгородов посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.
23 вересня 2022 р. рішенням позачергової дев’ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради Віталію Кайгородову присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».

У квітні 2023 р. Віталія Кайгородова посмертно нагороджено відзнакою «Незламним героям російсько-української війни. МАКАРІВ».
6 квітня 2023 р. у с. Липівка на місці першопочаткового захоронення військовослужбовців 14-ї ОМбр, за ініціативи Сергія Кайгородова, було встановлено пам’ятний знак.

В рамках циклу розповідей про втрачених захисників України, які так чи інакше пов’язані з Макарівською громадою ми вже розповідали про Ігор Ігнатенка, який пройшов шлях від Майдану до ЗСУ і завжди був за Україну, про Друзів і братів з Макарівської громади, які стали на захист Батьківщини, про Віталія Дудая, який вважав, що не має права боятися та Олександра Цибенко, який був поранений, нагороджений і загинув вбиваючи окупантів, а також про Дмитра Шульгу, який хотів воювати зі злом.

Раніше ІА “MKV” писало про наймолодшого полеглого серед бійців 95-ї ОДШБр 25-річного Аркадія Бойко, який захищав Макарів та Україну.

Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!