Вночі ворог намагався атакувати Київщину ударними дронами
10 Серпня, 2023
По всій Україні була тривога: у Києві працювало ППО
11 Серпня, 2023
Це історія Яни Зінченко, тендітної дівчини з медичною освітою та досвідом роботи фельдшером екстреної медичної допомоги протягом трьох років. Під час бойових дій у Макарівській громаді їй довелося взяти участь у пологах у селі Липівка, новонароджену назвали Ганна.
Інформаційне агентство “MKV” продовжує цикл статей про роботу медичних працівників у Макарівській громаді на Київщині під час активних бойових дій.
Перебігаючи, іноді доводилося пригинатися, а то й майже падати на землю
Першу російську техніку молода фельдшерка зустрічала на даху свого будинку, де облаштувала невеличкий спостережний пункт. Вона рахувала техніку і передавала дані про це.
Вже 27 лютого ввечері до Яни зателефонувала мати однокласника Володимира – Тетяна Сімороз, вона просила допомоги у прийнятті пологів.
Розуміючи важливість питання, Яна Зінченко відразу погодилсь. Тетяна прислала за Яною свого сина і вони вдвох через «городи» побігли до будинку сім’ї Сімороз. У цей час Липівку постійно обстрілювали. Перебігаючи, іноді доводилося пригинатися, а то й майже падати на землю. Не маючи часу на роздуми, Яна одягнула біла свою куртку і лише потім дійшло, що колір одягу може бути помітним. До будинку Сіморозів, на щастя, дістались цілими.
До Києва дібратись не могли, до Макарова теж, а зв’язку з лікарями не було
Вже на місці фельдшерка дізналася, що допомоги з пологами потребує подружжя Романа та Юлії з Києва. Вони перебували в Королівці, де у друзів залишили старшого сина. Пологи мали бути пізніше, але через стресову ситуацію все почалося передчасно.
Роман і Юлія спробували дістатися до лікарні в Макарові. Однак, добровольці у Липівці не рекомендували їхати в Макарів, а порадили повернутися до православної церкви, де у підвалі перебували люди. Місцеві у церкві порадили Юлії звернутися до Тетяни Сімороз, яка є медичним працівником з 25 річним стажем. Мешкала вона майже навпроти церкви.
Породіллю на прохання Тетяни Сімороз оглянули двоє медичних працівників з села Лозовик, яких привезла староста Олена Ремень. Але, оскільки пологи ще не починалися, вони прийняли рішення їхати далі у своїх справах і наказали кликати їх коли почнеться родова діяльність. Проте, на момент розвитку перейм зв’язку зі старостою не було. А тому Тетяна Сімороз змогла зв’язатися лише з Яною, у якої і попросила допомоги.
До цих пологів Яні жодного разу не доводилося брати участь у прийманні пологів.
Чоловік та син Тетяни Сімороз також брали активну участь у пологах. Паласами та ковдрами вони позавішували всі вікна в хаті. Потім син привів Яну, під час приймання пологів разом зі своїм батьком допомагали з освітленням та водою.
Яні до 27 лютого жодного разу не доводилося брати участь у прийманні пологів. Інтернету в селі, на той момент вже не було. Підручник з акушерства, щодо пологів фельдшерка востаннє гортала 8 років тому.
Першопочатково медик з’ясувала для себе розташування плоду. Він мав народжуватися традиційно – вперед головою. А далі почались самі пологи, які пройшли вдало та успішно. О 20.35 в окупованій Липівці на світ з’явилася дівчинка Ганна.
Глибоко вночі прийшов страх – чи все було зроблено правильно?
До 10 вечора були завершені всі необхідні процедури. Яна також підготувала для родини власноруч «Свідоцтво про народження». Адже Юлія і Роман планували через Королівку їхати далі на Захід України, а вже там оформити народження дитини офіційно.
Ще до півночі Яна спілкувалася, грала на гітарі та співала пісні для батьків Ганнусі заспокоюючи і їх і себе. Додому повернулася ближче до 1-ї ночі і лише тоді прийшов страх чи все було зроблено правильно : чи адекватна допомога була надана дівчині, чи правильно перерізана пуповина, чи всі необхідні процедури провела з породіллю.
10 березня фельдшерка з батьком з другої спроби евакуювалась з окупованого населеного пункту, а вже в квітні повернулась щоб продовжувати роботу
Допомогти і порадити у цій ситуації Яні могла б її мама – Наталія Зінченко, медсестра неврологічного відділення Макарівської БЛІЛ. Однак, з 26 лютого вона перебувала у Макарові на робочому місці. І лише 7 березня була евакуйована разом з іншими співробітниками до Рівного.
Коли Яні з батьком стало про це відомо, вони почали теж готуватися до евакуації. Спочатку батько хотів, щоб Яна їхала сама, але вона не бажала залишати його в окупованому селі. Після довгих умовлянь, домовилися їхати разом. 8 березнявони намагалися вїхати через декілька різних блокпостів, але окупанти не випустили їх з Липівки. 9 березня, за словами Яни, вони з батьком вже не робили спроб виїжджати, бо вважали це марним. А 10 березня, несподівано, окупанти самі дозволили їм виїхати в напрямку Королівки. Ця дорога в житті фельдшерки була самою довгою і самою тривожною.
Після кількагодинної мадрівки дісталися нарешті в Рівне, де їх уже чекала мати. Маму Яна не впізнала, адже за період перебування на роботі в лікарні жінка втратила близько 10 кілограм ваги.
У квітні родина Яни повернулася в Липівку. Зараз дівчина повернулася на роботу фельдшера екстреної медичної допомоги.
А що з батьками новонародженої і самою дівчинкою?
З родиною Романа та Юлії зв’язок втрачений не був. Саме від них дізналася, що наступного дня їм вдалося дістатися до Королівки. А потім, забравши сина, виїхати на Івано-Франківщину. Там, при оформленні народження Ганни, не приймали «Свідоцтво» від Яни, яка вона виписала власноруч на звичаному листі паперу, батькам ледь не в судовому порядку довелося доводити його законність. Але все вирішилось.
Яна Зінченко разом з Тетяною Сімороз були запрошенні на святкування першого дня народження Ганни у Київ.
Інформаційне агентство “MKV” розпочало цикл розповідей про медиків Макарівщини, які тримали медичний фронт у дні активних бойових дій у Макарівській громаді на Київщині.
Фельдшер з села Ситняки Макарівської громади на Київщині розповіла про часи активних бойових дій.
Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!
