Фельдшер Марія Захарченко про активні бойові дії у Макарівській громаді: “28 лютого обстріляли автівки цивільних, пораненого в живіт вдалося врятувати”

Марія Захарченко, фельдшер з 20-річним стажем, розповіла про часи активних бойових дій у Макарівській громаді на Київщині та про роботу на медичному фронті у селі Ситняки.

Інформаційне агентство “MKV” продовжує цикл статей про роботу медичних працівників у Макарівській громаді на Київщині під час активних бойових дій.

Для перев’язки використовували і акушерські набори

25 лютого 2022 року Марія Захарченко вийшла на чергування в Макарів, на невідкладну медичну допомогу. Повертаючись після чергування до Ситняків, вона намагалась взяти ліки та перев’язочний матеріал для фельдшерсько-акушерського пункту. Проте, отримала відмову, на той момент медпрепарати були зконцентровані лише у лікарні.

Тоді Марія звернулася до колишніх співробітників з родового відділення лікарні. Там запропонували акушерські набори і стерильні марлеві перев’язки. Марія забрала все, що змогла. У подальшому під час перев’язок довелося використовувати розірвані стерильні простирадла з акушерських наборів. Бинтів у ФАПі майже не було. Їх вистачило на перев’язку для перших двох поранених.

Громада допомогла, разом реорганізували ФАП та зібрали необхідні медикаменти

26 лютого Марія Захарченко разом з мешканцями Ситняків Макарівської громади на Київщині підготувала приміщення ФАПу. Кушетки були поставлені під стіну, вікна у приміщенні заклеєні скотчем та картонними коробками. Меблі та столи з медикаменти були розташовані таким чином, щоб у випадку вибиття вікон скло не побило ампули, які були на вагу золота. Кожна ампула знеболювального була надзвичайно важлива, а їх було катастрофічно мало.

За пропозицією Віктора Прокопенка, звернулися до всіх мешканців Ситняків з проханням принести до приміщення ФАПу найнеобхідніші ліки. У результаті, ФАП уже станом на 27 лютого мав у великій кількості необхідні медикаменти.

“Щоб не витрачати час на пошуки чогось необхідного у ФАПі виставили столи і дівчата з медичною освітою всі наявні ліки посортували на групи за використанням”, – розповіла Марія Захарченко.

Перший бій ознаменував перших поранених

27 лютого 2022 р. з села Завалівка до траси Е40 (Київ-Чоп) виїхала ворожа колона. Більше 70 одиниць рашистської бронетехніки почали рухатися в напрямку Житомира. Між Ситняками і Небелицею зав’язався перший бій на Макарівщині.
В результаті, до ФАПу стали звертатися перші поранені.

В цей день звернулись з пораненнями і місцеві мешканці, які наважились ближче підійти до посадки куди заїхали рашисти. Осколкові поранення отримали Тарас Коба та Віктор Довнич. Після надання допомоги поранених з водієм-добровольцем було направлено до Макарівської лікарні.

Цього ж дня були двоє поранених військовослужбовців. Хлопців, після надання першої медичної допомоги, було направлено в Житомир «швидкою», яку вдалося викликати. Про всяк випадок, водії запропонували щоб хлопці перевдягнулися у цивільне.

На лінії вогню опинились цивільні, окупанти розстріляли автівки

28 лютого відбувся танковий бій по вул. Київська. Цього ж дня на лінії вогню опинились цивільні.

Ввечері 28 лютого на виїзді з Ситняків військовослужбовці рф розстріляли дві автівки з цивільними. Віктор Прокопенко та Євген Солом`яний, ризикуючи своїм життям, пішли в розвідку і знайшли тяжкопораненого у живіт чоловіка Вадима з Червоної Слободи. Цим самим вони врятували йому життя, бо до ранку він би помер. Спочатку його перенесли до погребу Юрія Сойка, а потім доставили у ФАП, де Марія Захарченко надала йому першу медичну допомогу. Вночі військові перевезли його до лікарні.

1 березня в Ситняки прийшов чоловік Богдан з села Карашин Макарівської громади, поранений в ліву ногу і праву руку. Виявилося, що він був з тих розстріляних машин. Чув як кликали, але побоявся відгукнутися. Крім поранень, коли дістався у Ситняки, ще й підвернув цілу ногу.

Жінка з двома пораненнями у ногу виявилась найважчим випадком для ФАПу у Ситняках

Ввечері 28 лютого Леся Скибун, під час обстрілів, бігла з дворічною онукою сховатися до погребу. Вона своїм тілом прикрила дитину, натомість отримала два поранення в ліву ногу. Сама дістатися до ФАПу жінка не могла, до ранку пролежала у себе в погребі.

1 березня потрібно було їхати і забирати її. Коли військовослужбовці дізналися, що це вулиця Київська, яка на той момент прострілювалася ворогом, то відмовилися проводити евакуацію через можливість додаткових втрат. Марія Захарченко змушена була поїхати за пораненою разом з місцевими добровольцями. Леся Скибун успішно була доставлена до ФАПу, де їй провели операцію та зашили поранення на нозі. Лесі Скибун стягували поранення як могли, але воно було занадто велике – діаметром до 10 см. Жінці пощастило, що не зачепило велику вену. За словами Марії Захарченко, випадок з Лесею Скибун був самим важким за весь період активних бойових дій. Щоб забрати Богдана і Лесю Скибун з Макарова викликали «швидку», але дістатися в Ситняки вона не змогла. Потім їх вивезли в Брусилів рідні Богдана у супроводі військових.

Перші 5 днів не виходили з ФАПу, а коли закінчився стерильний інструмент і тут знайшли вихід

Перші 5 днів Марія Захарченко з Юлією Феоктістовою постійно знаходилась у приміщенні ФАПу, жодного разу не пішли додому. Шила рани хірург-проктолог за спеціальністю Анастасія Копецька, яка з Києва приїхала до Ситняків. Також приходили на допомогу всі, у кого була медична освіта: Вікторія Шкарубська, Леся Дідченко. Жителі Ситняків зносили до ФАПу ліки, простирадла, теплі ковдри, їжу, воду, теплий одяг.

Використавши хірургічний інструмент на перших поранених, у ФАПі зрозуміли, що більше немає стерильних інструментів. Світла для автоклаву чи сухожару немає. Вихід з ситуації запропонувала Вікторія Шкарубська. Їй у нагоді стали знання з медсестринської справи, вона застосувала старий добрий метод кип’ятіння. На той момент у селі був газ, тому частина інструментів кип’ятились на газовій плиті, а частина стерилізувались в газовій духовій шафі.

“Було надзвичайно тихо, коли я прийшла стерилізувати інструмент додому, і тут гул винищувача, падаєш на підлогу і думаєш “дайте достерилізувати”. Пронесло, достерилізувалось. Береш цей бікс медичний (медична тара – ред.) схожий на міну і біжиш до медпункту”, – згадує Вікторія.

У Ситняках Макарівської громади були жінки на останньому періоді вагітності, але їх вдалося вивезти

Хата Ніни Підлісної потрапила на лінію вогню під час танкового бою. Жінка опинилась під завалами свого житла, у неї осколками посікло тіло і руку, вбило 5 корів і 2 кози. Жінка дивом залишилася живою. Їй було надано допомогу у приміщенні ФАПу, оскільки вивезти її не було змоги, то подальше лікування вона проходила прямо там.

Був випадок надання допомоги пораненому поліцейському з Макарова. Після перев’язки його забрали колеги – співробітники правоохоронних органів.

На початок активних бойових дій у селі Ситняки перебувало 5 дівчат, які мали народжувати в перших числах березня. На момент вільного виїзду з села Марії Захарченко вдалося, направити двох вагітних у лікарню Фастова. А троє дівчат 1 березня виїхали в напрямку Житомира. Приймати родів у Ситняках не довелося.

“Для того щоб відволіктись хоч на секунду дівчата у ФАПі крутили хірургічні серветки, мовчки, кожен в своїх думках. А потім знову поранені, військові, цивільні, та навіть москалі”, – розповідає Марія Захарченко.

Були смертельні випадки серед цивільного місцевого населення

Марія Захарченко, згадує, що одного дня наші хлопці до ФАПу принесли пораненого бурята, з проханням привести його до тями, щоб допитати. Але вони з дівчатами відразу сказали, що це зробити буде неможливо, а тому навіть не стали на нього ліки витрачати. Спочатку він лежав у сусідній кімнаті, потім його винесли за ФАП, а десь за тиждень його похоронили разом з іншими вбитими окупантами.

На жаль, були у Ситняках втрати і серед цивільного населення. 3 березня від осколкових поранень помер Микола Яковенко. Його спочатку поховали біля подвір`я на городі. Потім перепоховали на сільське кладовище.

16 березня від осколкових поранень, не доїхавши до лікарні померла, Валентина Червінська, в той день по Ситнякам було нанесено авіаційний удар, але в селі працював польовий шпиталь, а тому того дня звернень від військовослужбовці до ФАПу не було.

За словами Марії Захарченко, за період активних бойових дій у Ситняках було близько 10 звернень з осколковими пораненнями. Але для декого з пацієнтів насправді важкий період розпочався лише зараз. Так, наприклад, Леся Скибун, яка пережила серйозне поранення, отримує інвалідність не може довести, що отримала поранення у період активних бойових дій. У високих владних кабінетах Києва вирішили, що у Ситняках бойові дії почалися з 1 березня, а 27–28 лютого 2022 р. у селі нічого не відбувалося, що точно не відповідає дійсності.

Нарешті, 17 березня 2022 року Збройні Сили України, у результаті наступу, відсунули війська агресора від Ситняків. Обстріли села припинилися, і звернень до ФАПу з осколковими поранення більше не надходило.

У своєму звіті за 2022 рік Макарівський селищний голова Вадим Токар зазначив, що завдяки співпраці БФ «Відбудуй Макарів» з Міжнародним медичним корпусом було зроблено ремонти у двох медичних амбулаторіях та чотирьох фельдшерсько-акушерських пунктах та двох фельдшерських пунктах громади.

Інформаційне агентство “MKV” розпочало цикл розповідей про медиків Макарівщини, які тримали медичний фронт у дні активних бойових дій у Макарівській громаді на Київщині.

Раніше фельдшер з Макарівської громади на Київщині розповіла ІА “MKV” про медичну допомогу під час активних боїв у громаді.

Про те, як працювала Макарівська лікарня у березні 2022 року розповів інформаційному агентству “MKV” Олександр Мельниченко, хірург з десятирічним стажем.

Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!