Вірний присязі до останнього подиху

Життя кожного українського воїна — це історія мужності, любові до Батьківщини та готовності віддати найдорожче заради її свободи. Саме таким був Максим Забишний, уродженець села Комарівка на Макарівщині, який до кінця залишився вірним військовій присязі.

Народився Максим Олександрович ЗАБИШНИЙ 23 липня 1998 року. Мама, Олена Забишна, самотужки виховувала двох синів. Максим був молодшим, однак завжди допомагав матері та братові, ріс працьовитим і добрим хлопцем. Змалку любив рибалку, футбол, мав золоті руки — сам лагодив техніку, розбирався в усьому, що працює на двигуні.

Після закінчення Комарівської школи, де був активним і спортивним учнем, у 2015 році вступив до Київського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Там здобув спеціальність майстра з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів.

Своє покликання юнак знайшов у службі Батьківщині. У 2019 році Максим став до лав Збройних сил України, а вже наступного року підписав контракт, залишившись на військовій службі. Служив радіотелеграфістом підрозділу радіостанції військової частини А1624 (м. Чернігів). За сумлінну службу неодноразово нагороджувався грамотами.

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Максим одним із перших став на захист держави. Служив старшим оператором відділення збору та обробки інформації взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї управління та артилерійської розвідки 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.

У серпні того ж року був удостоєний відзнаки Президента України «За оборону України».

Побратими згадують Максима як спокійного, впевненого, доброго та щирого воїна, який завжди відповідав за свої слова й дії, ніколи не відступав і не підводив.

9 лютого 2024 року життя мужнього захисника трагічно обірвалося поблизу Авдіївки внаслідок артилерійського обстрілу. 16 лютого земляки провели Максима Забишного в останню путь — він знайшов вічний спочинок на цвинтарі у рідній Комарівці.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «За оборону Авдіївки».

Він мріяв про мирну Україну, про спокійне життя, допомагав матері, дбав про рідних. Та війна забрала його, як і тисячі найкращих синів України.

Пам’ять про Максима Забишного — доброго сина, надійного побратима, щирого друга — назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав і любив.

Вічна слава Герою!

Вічна пам’ять захиснику України!

Раніше ІА МКВ писало про Ігоря ПРИВАЛА, полеглого Захисника з Мар’янівки

Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!