Сьогодні, у Міжнародний день волонтерів, ми згадуємо Ларису Анатоліївну Ткаченко — жительку села Забуяння, жінку великого серця, яка навіть у найстрашніші дні війни не залишилася осторонь. Її волонтерство було тихим і щирим: вона готувала узвар для поранених у Київському шпиталі, підтримуючи захисників так, як уміла — з любов’ю. Її життя було сповнене турботи про близьких, добра і світла, а її загибель стала болем для всієї громади.