
Життя, присвячене слуху та порятунку людей: пам’яті видатного отоларинголога Павла Вінничука
27 Липня, 2026Війна безжально забирає найкращих — щирих, мужніх, працьовитих людей, які мріяли жити, працювати, будувати плани на майбутнє. Одним із таких Захисників України став Владислав Русланович Загребельний — воїн, який у перші дні повномасштабного вторгнення без вагань став на оборону рідної землі та віддав за неї власне життя.

Владислав Русланович ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ народився 30 липня 1997 року в місті Золотоноша Черкаської області. У півторарічному віці хлопчик втратив батька. У 1999 році разом із мамою переїхав до села Вільнопілля Житомирської області на постійне місце проживання.
У 2003 році Владислав пішов до першого класу Вільнопільської загальноосвітньої школи. Рідні та знайомі згадують його як доброго, чуйного та людяного хлопця. Він дуже любив природу, ліс, риболовлю, захоплювався автомобілями та мотоциклами. У школі найбільше цікавився географією та історією.
Після отримання атестата про повну загальну середню освіту у 2014 році вступив до Вінницького вищого професійного училища, де здобув спеціальність «Слюсар з ремонту автомобілів 3-го розряду». Паралельно закінчив ТОВ «Автошкола Лідер» та отримав посвідчення водія категорії «С». У 2015–2016 роках працював у місті Вінниця на заводі ВСП «Промсервіс 45 ДП 45ЄМЗ» слюсарем з ремонту автомобілів 2-го розряду.
Ще зі шкільних років Владислав мріяв стати далекобійником. Та війна жорстоко перекреслила його плани та мирні мрії.
11 жовтня 2017 року Владислава було призвано до лав Збройних сил України. Строкову службу проходив на Київщині на посаді водія-електрика військової частини А3723.

Після демобілізації у 2019 році повернувся на Житомирщину. Був оформлений резервістом першої черги — у разі війни мав повернутися до своєї військової частини без повістки, де за ним уже були закріплені зброя та обмундирування.
У лютому 2022 року Владислав отримав повістку на 23 лютого для проходження медичної комісії. Того дня він пройшов медкомісію у військкоматі та отримав повістку на 9 березня для проходження стрільб у Львові.
24 лютого 2022 року Владислав повіз до військкомату документи, яких не вистачало, і саме там дізнався про початок повномасштабного вторгнення росії в Україну. Прямо з військкомату він вирушив на Київщину, аби дістатися до своєї військової частини. Однак доїхати не зміг — перебуваючи у Житомирі, приєднався до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
На початку березня 2022 року Владислав разом із побратимами прибув на Макарівщину. Солдат Владислав Загребельний брав участь в обороні лікарні у Макарові.
24 березня 2022 року Захисник загинув внаслідок мінометного обстрілу приміщення поліклініки у Макарові.
29 березня 2022 року Владислава провели в останню земну путь у селі Вільнопілля Бердичівського району Житомирської області.

За мужність, відвагу та самопожертву в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України Владислава Загребельного посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Пам’ять про Владислава Загребельного житиме у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто знав його як щиру, добру й мужню людину. Він віддав своє життя за Україну, за мирне майбутнє свого народу та право українців жити на рідній землі. Вічна пам’ять і слава Герою.
Раніше ІА MKV писало про Олександра Кирпача полеглого добровольця з Калинівки…
Найактуальніша інформація та новини Макарівщини в нашому Telegram-каналі та у фейсбуці





