Втрачені захисники. Богдан Голубенко – обороняв Макарів і Україну

Понад 120 мешканців Макарівської громади, за час повномасштабного наступу рашистів, загинули в лавах Збройних Сил України, захищаючи територіальну цілісність України в боях з російськими окупантами. Сьогодні згадаємо про одного з Героїв – Богдана Голубенка, який став на захист рідного Макарова, а потім пішов звільняти Україну в лавах ЗСУ.

Любив спорт

Богдан Ігорович Голубенко народився 7 квітня 1996 р. в с. Пашківка Макарівської громади. Мешкав у Макарові. З дитячих років мріяв стати військовим. Займався різними видами спорту: хокеєм (грав за ХК «Макарів»), карате (тренувався у клубі «Арсенал» тренера Василя Симоненка). Обожнював їздити на мотоциклі.

Після здобуття середньої освіти, у травні 2016 р., був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. Службу проходив в 1-му окремому батальйону морської піхоти ВМС України. Брав участь у військовому параді з нагоди 25-річчя Незалежності України, за що отримав відзнаку.
У вересні 2016 р. Богдан підписав контракт на проходження військової служби у 36-й окремій бригаді морської піхоти ВМС України.

У 2017-2019 роках у складі бригади брав участь у АТО/ООС. Був учасником боїв на Волноваському напрямку на Донеччині.
У 2019 р. після демобілізації повернувся до Макарова.

Захист малої батьківщини

З початком повномасштабного наступу росії, 24 лютого 2022 р., Богдан знову взяв до рук зброю. Боронив Макарів та Київщину. Після відступу ворога з Київщини продовжив службу в роті охорони 3-го відділу Бучанського РТЦК СП (позивний «Морпєх»).
1 червня 2023 р. був призваний до лав 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Сержант Богдан Голубенко (позивний «Бостон») був командиром відділення, командиром машини 1-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 2-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону.
Загинув 14 вересня 2023 р. при виконанні бойового завдання в районі н.п. Андріївка, що під Бахмутом на Донеччині. Захиснику назавжди 27.
За свою службу Богдан отримав відзнаки «За оборону рідної держави. Макарів», «Золотий хрест», «Хрест хоробрих» та орден «За мужність» ІІІ ст (посмертно).

“На щиті”

«Він був єдиною моєю слабкістю. Чимось, від чого не могла відмовитись, настільки кохала. Він був єдиним, кого хотіла залишити собі, забрати у всього світу, єдиним, до кого хотіла піти, залишивши весь світ позаду… Він із честю та гідністю виконував свій обов’язок, до останнього подиху був вірний своїм побратимам та Батьківщині. І навіть в останні хвилини життя, розуміючи, що вже ніколи не повернеться додому, він думав і хвилювався за своїх товаришів. Мій коханий назавжди в моєму серці…» – поділилася спогадами кохана полеглого захисника Марина.

Поховали Героя в рідному селі Пашківка.
У Богдана залишилися любляча родина, дівчина, друзі та побратими.

Вихованці клубу Тхеквондо «Думаніс» (тренери Ігор та Руслан Казанець) щорічно проводять змагання пам’яті Богдана Голубенка.
У експозиції Макарівського музею у червні відкрито виставку приурочену до 10-річчя полку «Азов». Одним з її героїв є Богдан Голубенко.