Втрачені захисники. Андрій Головченко – доброволець, який захищав Макарівщину

30 добровольців загинуло, захищаючи територіальну цілісність України в боях з російськими окупантами на Макарівщині. Сьогодні до вашої уваги розповідь про одного з Героїв – Андрія Головченка. Спогадами про Захисника з ІА MKV поділилися рідні та побратими Добровольця.

Андрій Олександрович ГОЛОВЧЕНКО народився 15 травня 1984 року, в смт Макарів Київської області. Малим, відвідував дошкільний навчальний заклад «Теремок» у Макарові. Атестат про повну середню освіту отримав у Макарівській середній школі № 1 (нині Макарівський ліцей № 1). Вступив до Немішаєвського фахового коледжу. Відчуваючи обов’язок перед країною, у травні 2022 року, Андрій Олександрович залишив навчання і пішов служити до лав Збройних сил України. Службу проходив у місті Золотоноша Черкаської області. У жовтні 2004 року, після демобілізації, повернувся в Макарів та працював охоронцем.

У червні 2006 р. одружився з дівчиною Юлією. У подружжя народилося двоє дітей: син Дмитро (2009 р.н.) та донька Анастасія (2014 р.н.).

Революція Гідності

Коли розпочалася Революція Гідності Андрій Головченко проявив свій патріотичний обов’язок, допомагав людям, возив гуманітарну допомогу. Андрій Олександрович був людиною честі та глибокого патріотизму. Заради своєї країни він без вагань пожертвував усім, що мав.

Андрій Головченко виховував сина Дмитра спираючись на моральні  цінності, якими керувався сам. Він завжди був прикладом для сина справжньої мужності та сили, не лише у великій боротьбі, а й у повсякденному житті. З раннього дитинства він учив Дмитра бути чесним, пояснював  чому так важливо дотримуватись слова і чому відвага – це не просто готовність іти в бій, а здатність стояти за правду.

Футбольні вершини

У мирний час одним із захоплень Андрія Головченка був футбол. Свою спортивну кар’єру він розпочав у ФК «Іскра» Наливайківка. Згодом перейшов до ФК «Макарів». Завжди грав на позиції центрального захисника. Граючи у Макарові, Андрій Олександрович став:

– володарем Кубку Макарівського району (2011 та 2012 рр.),

– чемпіоном Макарівщини (2011 та 2015 рр.),

– володарем Суперкубку Макарівщини (2011 р.),

– чемпіоном Макарівського району з футзалу (2012 р.),

– володарем Кубку Небесної сотні (2014 р.).

Захист рідної землі

У найскладніші часи, коли Макарівщина стала одним із полів запеклих боїв російсько-української війни, Андрій Головченко «Баранчик» разом з побратимами став на захист рідної землі. Його мужність надихала інших, і він завжди був готовий стати першим у найнебезпечніші моменти, щоб підтримати товаришів та захистити мирне життя тих, хто залишився вдома. У найтемніші часи, коли навколо лунали постріли та вибухи, він пішов уперед з непохитною вірою в перемогу. Андрій Головченко завжди говорив, що захищає не лише землю, а й людей, які йому дорогі, – родину, друзів, усіх українців, які вірять у краще майбутнє.

Його боротьба є прикладом боротьби всього українського народу. Він знав, що кожен крок, кожен прожитий день, наближає нашу Перемогу. Андрій Олександрович завжди вірив у краще майбутнє України, і заради цього  віддав найдорожче – своє життя. Його відданість і самопожертва стали прикладом для всіх, хто сьогодні продовжує цю боротьбу.

Після вторгнення на територію Макарівщини рашистів дружина Андрія з дітьми виїхала до Польщі. Син Дмитро згадує, як почув телефонну розмову мами з дідусем і вона, крізь сльози,  сказала, що тата більше немає. У ту мить у Дмитра все обірвалося. Цей біль був нестерпний, не схожий ні на що інше – розривав душу, захоплював  думку. Втрата рідної людини, втрата батька – це щось неймовірно важке, що залишає глибоку рану, яку неможливо загоїти.

Мінометний обстріл

Один із друзів і побратимів «Баранчика» Михайло Маліновський згадує: «Коли я повернувся з армії на Макарівщину, перший кого я зустрів, був Андрій. Ми зустрілися в кав’ярні. З того знайомства зав’язалася наша дружба. Ми часто їздили разом на рибалку, пересікалися по роботі. Так тривало до 24 лютого 2022 року, коли я добровільно пішов до військкомату. Мене призначили командиром 2-го взводу роти охорони 3-го відділу Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зі мною служив і Андрій Головченко, який був стрільцем в 2-му зводі роти охорони.

Разом із Андрієм ми виконували завдання, серед яких були евакуація мирного населення та поранених бійців ЗСУ, які захищали Макарівщину. Андрій проявив надзвичайну мужність, сумлінно виконуючи свої обов’язки. Він був одним з тих, на кого можна було завжди покластися. Ми разом мінували певні ділянки, проводили розвідку, патрулювали території, щоб виявити ворожі ДРГ, та доставляли гуманітарну допомогу місцевим мешканцям.

Під час однієї з підготовок до доставки гуманітарної допомоги в населені пункти нашої громади, ми завантажували  автомобіль, ворог наніс мінометний удар по Центральній лікарні. Внаслідок обстрілу було поранено трьох наших військових. Найважчі поранення отримав саме Андрій «Баранчик», йому надали першу медичну допомогу його евакуювали до Брусилівської лікарні».

На жаль…

«Лікарі сказали, що шансів на життя майже немає, але ми все одно не втрачали надії. Ми зв’язалися зі своїми знайомими з Житомира, щоб організувати його перевезення в обласне реанімаційне відділення на реанімобілі. Наступного дня реанімобіль прибув до Брусилівської лікарні, і я поїхав слідом. Коли я чекав у відділенні, до мене вийшов лікар і сказав: «На жаль…». У той момент весь мій світ перевернувся. Я втратив не тільки зятя, але й свого найближчого друга, вірного товариша»- згадує Іван Міщенко, тесть Андрія Головченка.

Баранчик помер 14 березня 2022 р., у День добровольця. Андрій Головченко віддав своє життя на рідній  Макарівщині, відстоюючи незалежність, суверенітет та територіальну цілість України. Він посмертно нагороджений нагрудними знаками: «За оборону Макарівщини» та «За оборону рідної держави. Макарів».

 Його ім’я назавжди закарбовано в історії Макарівської громади як героя, що боровся за свободу рідної землі, віддавши за неї найдорожче –  життя. Його пам’ять живе у кожного мешканця громади.

Раніше ІА MKV писало про Максима Грицака, добровольця, який захищав Макарів

Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!