З історії Макарова…

А Ви знали, що Вороніно, сучасний Макарів, монголо-татари руйнували двічі? Першим відомим власником Вороніно був Роман Івашкевич. А відомий всім Макар Івашенцевич був лише п’ятим, по ліку, власником маєтку. Про все це читайте у історичному матеріалі від ІА “MKV”.

У 2016 р. у журналі «Краєзнавство» побачила світ стаття Євгена Букета «До проблеми датування населених пунктів на терито-
рії сучасного Макарівського району Київської області. У ній автор чи не вперше на науковому рівні систематизував перші відомі
згадки про окремі населені пункти Макарівської громади.

Але більш детальне вивчення вказаних у статті джерел в окремих випадках показало, що автор їх просто скопіював з інших ви-
дань, без всякого аналізу чи детального вивчення. Щоб ви зрозуміли про що йде мова звернемося до матеріалу про с. Копилів.

Євген Букет зазначає «Перша письмова згадка: «Ягело, кроль полский, Владимира Олгердовича князя киевского року от рожества Христова 1392 преміни, вмісто Киева давши ему Копылье» і дає посилання на 32-й том «Повного зібрання
руських літописів». Але варто було б автору проаналізувати біографію київського князя Володимира Ольгердовича, то він би зрозумів, що у докмуенті мова йде не про Копилів на Макарівщині, а про місто Копиль у Білорусії. Адже з історії відомо, що у 1392 р. Вітовт та Ягайло прийняли рішення відібрати у Володимира Ольгердовича Київське удільне князівство. Але лише у 1394 р. Володимир Ольгердович був «виведений» з Києва, отримавши натомість доволі значний уділ в Поліссі з містом Копиль. А отже Копилів Макарівської громади не згадується в 1392 р. Факт з містом Копиль історикам був відомий задовго до 2016 р.
Але наша мова сьогодні не про Копилів, а про адміністративний центр громади – селище Макарів.

У тому ж дослідженні Євгена Букета заначено «вперше згадується в складі маєтностей Ясинецьких 1506 року» і дано посилання на том 5 видання «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich». Здавалося б цей
факт є дуже відомим і не піддається сумніву. Але нас зацікавило формування цієї першої згадки про Вороніне в 1506 р. і ми почали пошуки.

Не будемо навантажувати наших читачів усіма деталями пошукі та вивчення історичних джерел. Відразу скажемо про результат. Перша письмова згадка про Вороніно (Макарів) не є 1506 р., і Макар Івашенцевич не був його першим власником. Тобто початкова історія Макарова має бути змінена. А тепер детальніше про нові відкриття.

Власники Вороніно

За документами першим власником Макарова, чи точніше Вороніно, був Роман Івашкович. Свого часу в старих рукописах з історії Макарова доводилося знаходити фразу «У кінці XV ст. литовський магнат за свою службу отримав
зруйновані татарами Ясинецькі маєтки на Київщині. До їх складу входило і село Вороніне». От як показав аналіз ця фраза краєзнавців швидше за все і стосувалася Романа Івашковича.
Отримав він у свою власність Ясинецькі маєтки у 1482 р. згідно привілеї короля Казимира IV. І, що цікаво, маєток був зруйнований татарами, але мова йде не про 1240 р., як вважала більшість краєзнавців. А мова йде про вересень 1482
р. коли кримський хан Менглі I Герай за проханням послів великого князя московського Івана ІІІ напав на Київ і Житомир і зруйнував всі поселення на своєму шляху.
Щодо постаті першого власника Макарова. Про нього написано кілька досліджень. Але і досі серед науковці немає єдиної думки щодо родини Романа Івашковича. Наталія Яковенко вважає, що у Романа були сини, яких він втратив у 1482 р. На думку Олени Русіної Роман мав єдину дочку. Документів на сьогодні не віднайдено. Але як би там не було саме після смерті Романа другим власником Ясинецьких маєтків, і зокрема Вороніно, стає його донька Марина. Вона одружується з Іваном Львовичем Глинським на прізвисько Мамай і за документами саме він стає третім власником Ясинецьких маєтків, і зокрема Вороніно.
Іван Глинський в 1508 році взяв участь у повстанні групи українських та білоруських феодалів (за підтримки Московського царства) разом з братами Михайлом та Василем, невдоволених пануванням литовської знаті. Супроводжував
Михайла до Турова, Мозира, брав участь в переговорах з московитами. Після зради Івана Глинського Ясинецькі маєтки були конфісковані Сигізмундом І Старим.

А 25 червня 1509 р. польський король своїм рішення передає Ясинецькі маєтки у власність Дмитру, Богдану і Андрію Івашенцевичам. І саме вони стають четвертими власниками Макарова. До речі в заголовку документу згадується і князь Роман і Іван Глинський, як власники маєтків.
І лише після смерті Дмитра Івашенцевича Ясинецькі маєтки перейшли у власність його племінника Макара Борисовича Івашенцевича, п’ятого власника Вороніне. А поселення Вороніно, де він мешкав перетворилося в Макарів.

Перша згадка про Макарів

До речі, аналізуючи документи про вживання назви Макарів, ми дійшли висновку, що чи не вперше така звична нам назва була використана у комедійній п’єсі «Трагедія Руська», невідомого автора, написаній між 1609–1618 рр. Але відразу зазначаємо, що наша версія потребує більш детального дослідження.

Перші документи

Багато сумбуру вийшло з викладу матеріалу. Але спробуємо коротко підбити підсумки. Першим власником Ясинецький маєтків був Роман Івашкович. Отримав він їх у свою власність у 1482 р. Але перша письмова згадка про Вороніно, яку відшукали ми, це 25 червня 1509 р., коли цей маєток передавався у власність Дмитра, Богдана і Андрія Івашенцевичів. Але той факт що ці маєтки були зруйновані татарами влітку 1482 р. свідчить, що вони були збудовані до 1482 р.

І саме вивчення документа за 1509 р. наштовхнуло нас на ще одну цікаву версію. У документі крім Вороніно, згадуються Лоєв Рог (сучасна Колонщина), Наливайковка, Липовка та Борисів (сучасний Мотижин). А поруч з Борисовом зазначено Киполово. Чи не є це перша згадка про Копилів? Можливо сучасний Копилів також входив до Ясинецьких маєтків?
До речі, а на початок пошуків нас підштовхнула історія Бородянки з 2-го тому «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich». У статті про Бородянку було вказано, що перша згадка про Ясинецькі маєтки припадає на кінець XV ст, а власником першим був князь Роман. Ось так в одному і тому ж виданні можуть бути вміщенні різні історії про один і той же маєток.

І насамкінець звідки взялась дата 1506 р. перша письмова згадка про Вороніно? Ця дата відома ще з радянських часів. А тому дійти справжньої істини немає змоги. Проте наша версія така. Посилання щодо дати давалося на 8-й том Литовської метрики. Цей том у собі містить документи з 1506 р. до 1514 р. І от хтось не маючи змоги дослідити документ просто взяв за основу дату 1506 р.

До речі, весь поданий нами фактаж досить лаконічно описаний в книзі Клепатського «Очерки по истории Киевской земли» за 1912 р. У ній автор детально зупиняється на помилках загальновідомої праці Похилевича. Але чомусь краєзнавці на цю книгу останнім часом не звертають уваги.