Результати програми державної допомоги «єВідновлення» в Макарівській громаді
14 Листопада, 2024Макарівська громада втратила ще одного героя – загинув Олександр Федоренко
18 Листопада, 2024Сьогодні наша розповідь про уродженця села Пашківка (нині Макарівської громади) Володимира БАРАНА. Він багато років віддав освіті в рідному селі, а потім у районному центрі Бишеві. А між Пашківкою і Бишевом у біографії Володимира Семеновича була Друга світова війна. Про все це детальніше читайте у життєписі нашого земляка.
Володимир Баран народився 11 січня 1917 р. у селі Пашківка Бишівської волості (нині Макарівського району). Закінчив місцеву школу. У 1936 р. закінчив Ржищевський педагогічний технікум. Повернувся у рідне село. Працював вчителем у Пашківській школі.
25 жовтня 1938 р. був мобілізований до лав Червоної армії. Йдучи служити в армію, Володимир ще не знав, що додому повернеться лише через 8 (!!!) років.
Служити потрапив на Чорноморський флот в Одесу. Там його і застала німецько-радянська війна, яку він розпочав у званні сержант. Служив у складі 73-го зенітного артилерійського полку (ЗенАП) протиповітряної оборони Чорноморського флоту.
73-й ЗенАП ППО ЧФ прикривав Одесу з морського напрямку. Цей полк складався з двох дивізіонів (16-го і 53-го), кулеметного батальйону, прожекторної роти і 32-ї роти ВНОС (військ повітряного спостереження). На озброєнні полку було 24 85-мм гармати. 162-й окремий зенітно-прожекторний полк разом з кулеметним батальйоном 73-го ЗенАП прикривали штаб Одеського військового округу, залізничний вокзал і станції Застава, Одеса-Товарна і Одеса-Сортувальна. 27-й окремий зенітно-артилерійський дивізіон малокаліберної зенітної артилерії разом з однією батареєю з 638-го ЗенАП прикривали найважливішу для міста водонасосну станцію в селі Біляївка, крекінг-завод і нафтобазу.
73 дні тривала оборона Одеси. Проте 16 жовтня 1941 р. радянські війська змушенні були залишити Південну Пальміру. 73 ЗенАП було передислоковано до Туапсе.
22 грудня 1942 р. Володимир Баран був нагороджений медаллю «За оборону Одеси»
Потім Володимир Баран взяв участь в оборонних боях на Кавказі. На 73-й ЗенАП було покладено завдання прикривати Туапсе з морського напрямку. А також оборона морських комунікацій поблизу міста.
23 лютого 1944 р. наш земляк за ці бої буде нагороджений медаллю «За бойові заслуги». У нагородному листі зазначено: «за своєчасне і чітко виконання поставлених завдань в умовах масових бомбардувань Туапсе ворожою авіацією».
Крім того 1 травня 1944 р. Володимир Семенович буде нагороджений медаллю «За оборону Кавказу».
У 1944 р. старший сержант Володимир Баран у складі 73 ЗенАП бере участь у вигнанні гітлерівців з Криму. З червня 1944 р. він продовжить службу на Чорноморському флоту у Криму. За активну участь в боях по вигнанню гітлерівців з Кримського півострова у січні 1946 р. буде нагороджений другою медаллю «За бойові заслуги», а у березня 1946 р. – медаллю «За відвагу».
Демобілізований з лав армії старший лейтенант Володимир Баран 2 вересня 1946 р. Повністю списаний з лав армії у квітні 1960 р. У квітні 1985 р. як учасник Другої світової війни також був нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня.
Там же на Чорноморському флоті Володимир Баран познайомився з радисткою Зінаїдою Красносьоловою. Згодом одружилися. І за досить дивною радянською традицією дружина після весілля отримала прізвище «Баранова». Саме так було написано в отриманому нею паспорті
Після служби на флоті Володимир з дружиною Зінаїдою повернулися у Пашківку. У 1949 р. тут у них народилася перша донька Лариса, а у 1955 р. – друга донька Галина.
Володимир Семенович повернувся до своєю улюбленої справи – освіти. Володимир Баран працював у Бишові у освітній сфері. У 1959 р., після розформування Бишівського району, з родиною переїхав мешкати до Києва.
Помер у 1999 р., похований на Святошинському кладовищі.
У родинному архіві і досі зберігаються фотографії Володимира Семеновича часів роботи у Пашківській школі та служби на флоті. Рідні поділилися з автором матеріалу цими унікальними знімками. Ми також пропонуємо їх вашій увазі.