«Польське питання» на Макарівщині

Населені пункти Макарівщини Кодра та Макарівська Буда у багатьох мешканців громади асоціюються з історією поляків. І це не є дивним, адже у селищі Кодра мешкають нащадки першої хвилі польської еміграції (Башинські – Осецькі – Свідерські – Білявські). У селах Макарівська Буда проживають представники другої хвилі польських емігрантів (Мілевські – Пірначі – Свінціцькі). Деякі мешканці згаданих населених пунктів і досі тримаються свого польського коріння.

Перші польські поселенці фіксуються в Кодрі з часів XIV–XVI ст., коли Правобережною Україною володіли польсько-литовські магнати Речі Посполитої. На початок ХХ ст. переважна більшість емігрантів асимілювала до місцевого населення і виділяли їх хіба що прізвища.

Макарівську Буду поляки почали заселяти у ХІХ ст. І станом на початку ХХ ст. асиміляції ще не відбулося. Як приклад, для переважної більшості мешканців Буди у 1920-ті роки розмовною мовою була польська. І тому ні у кого не викликало здивування введення, в рамках «коренізації» другої офіційної мови в документах саме польської.

Про цей факт свідчать документи з фондів Макарівського музею.

Але як уже зараз відомо з історії «коренізація» у виконанні радянських органів не дала потрібних результатів, і у середині 1930-х років її почали згортати швидкими темпами. А у 1937-1938 рр. окремі активісти, які проявилися від час «коренізації» були репресовані. Стосувалося це я к українців так і поляків.

І саме сьогодні наша мова піде про ліквідацію польського населення Макарівщини у 1937-1938 рр.

Сьогодні уже багато написано про те як переважну більшість людей у той час знищували за національною ознакою. Однією із найбільших в серії національних операцій НКВД у передвоєнні роки стала «Польська операція». Її проведення було виправдане страхом перед «п’ятою колоною».

Вирішення «польського питання» НКВС здійснювало у різних куточках України. Не стала винятком і Макарівщини. Але на що варто звернути увагу репресійні заходи проти мешканців Кодри та Макарівської Буди були різними.

«РУЖИНЦІ» В МАКАРІВСЬКІЙ БУДІ

У Макарівській Буді арешти розпочалися в 1930 році. І проходили вони під знаком релігійної боротьби. Так 23 січня 1930 р. у рамках групової справи «Макарівська релігійно-католицька громада, активно проводяча антирадянську роботу в селі» були заарештовані мешканці Макарівської Буди Аллоїз Піотровський (Петровський), Антон Домбровський, Франц Мілевський, Станіслав Мілевський, Петро Мілевський та Аделія Мілевська.

Аллоїз Піотровський (Петровськи) народився в с. Бузова на Київщині в 1874 р. Початкову освіту отримав у місцевій школі. Мешкав на хут. Мишкова Руда на Макарівщині. Вів власне господарство. Був обраний головою парафіяльної ради храму у Макарівській Буді. Після арешту священника Владислава Дуніна-Вансовича вживав енергійних заходів щодо його звільнення, організував звернення віруючих до влади. Через відсутність коштів у парафіяльній касі продавав своє майно для погашення боргів за податком, що мала сплатити громада, щоб зберегти за громадою храм. У 1928 р. – був під слідством як «фігурант куркульського угруповання, яке активно проводить антирадянську роботу», але не був засуджений. У звинуваченні у 1930 р. зазначалося, що «підтримував тісний зв’язок із католицьким духовенством, сприяючи йому у проведенні контрреволюційної роботи». 9 травня 1930 р. отримав вирок 7 років заслання і був відправлений до табору. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1989 р.

Антон Домбровський народився в Кодрі в 1872 р. Отримав освіту у місцевій школі. Мешкав у Макарівській Буді. Вів власне господарство. У звинуваченні був поданий як «активний представник усіх антирадянських проявів на селі, навколо якого групується куркульство, переважно поляків, затятих патріотів Польщі, які до Радянської влади ставляться негативно». 9 травня 1930 р. отримав вирок 3 роки виправно-трудового табору (умовно). Реабілітований у 1989 р.

Франц Мілевський народився в Макарівській Буді у 1871 р. Отримав освіту у місцевій школі. Вів своє господарство. У звинуваченні був поданий як «затятий патріот Польщі, до Радянської влади ставився негативно, проводив антирадянську роботу, налаштовуючи селян проти Радянської влади». 9 травня 1930 р. отримав вирок 3 роки виправно-трудового табору (умовно). Реабілітований у 1989 р.

Станіслав Мілевський (дідусь відомого поета Флоріана Мілевського – авт.) народився в Макаріфвській Буді в 1880 р. Освіти не отримував. Працював у своєму господарстві. У звинуваченні був поданий як «затятий патріот Польщі, до Радянської влади ставився негативно, проводив антирадянську роботу, налаштовуючи селян проти Радянської влади». 9 травня 1930 р. був звільнений під підписку про невиїзд.

Петро Мілевський народився в Макарівській Буді в 1897 р. Отримав початкову освіту у місцевій школі. Працював у своєму господарстві. Був обраний членом парафіяльної ради місцевого храму. У звинуваченні був поданий як «ворог будь-яких форм громадської роботи, діяльність яких спрямовувалася до того, щоб зберегти громаду, для чого нацьковував місцеве селянство проти громадських організацій, впроваджуючи таким чином національно-шовіністичні почуття». 9 травня 1930 р. отримав 5 років заслання і був відправлений до табору. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1989 р.

Аделія Мілевська народилася в Макарівській Буді в 1904 р. Отримала початкову освіту в місцевій школі. Домогосподарка. Відвідувала місцевий храм. Мала хороші стосунки з священниками Броніславом Дуніним-Вонсовичем та Миколою Шепанюком (ці постаті заслуговують на окрему розповідь – авт.). У звинуваченні була подана як «одна з ідейних керівниць релігійного гуртка „Ружинці”». 9 травня 1930 р. отримала 5 років заслання і була відправлена до табору. Подальша доля невідома. Реабілітована у 1989 р.

Сьогодні документально не підтверджено існування гуртка «Ружинців» в с. Макарівська Буда, проте арешти в січні 1930 р. відбулися саме в рамках ліквідації «ружинців». Однак це питання потребує більш детального вивчення.

На цьому знищення поляків у Макарівській Буді не припинилося. Протягом 1937-1938 рр. у Макарівській Буді було заарештовано 8 місцевих мешканців, поляків за національністю. 5 з них у грудні 1937 р. були розстріляні у Биківні:

Адель Павлівна Волосовська (розстріляна в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Йосип Павлович Волосовський (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Аделія Антонівна Мілевська (розстріляна в Биківні 10 грудня 1937 р., майно конфісковане 25 лютого 1938 р.)

Дмитро Казимирович Сичевський (розстріляний в Биківні 10 грудня 1937 р., майно конфісковане 25 лютого 1938 р.)

Франц Гнатович Свинцицький (розстріляний в Биківні 10 грудня 1937 р., майно конфісковане 25 лютого 1938 р.).

Крім того маємо у Макарівській Буді випадок розстрілу поляка представниками Червоної Армії. Так за вироком Трибуналу 28 стрілецької дивізії 3 серпня 1941 р. у рідному селі був розстріляний Густав Густавович Греценгер. Для з’ясування всіх обставин цієї події потрібно вивчати архівно-слідчу справу Густава Греценгера.

РЕПРЕСІЇ В КОДРІ

До Кодри хвиля репресій докотилася у 1937-1938 рр. За досить короткий термін у селищі було репресовано 44 особи. Переважну більшість з них (39 мешканців) були розстріляні. Серед знищених 33 були поляками за національністю:

Владислав Францович Красицький, (розстріляний в Биківні 10 листопада 1937 р., майно конфісковане 20 лютого 1938 р.)

Фелікс Іванович Скиба, (розстріляний в Биківні 10 листопада 1937 р., майно конфісковане 20 лютого 1938 р.)

Едуард Олександрович Лаперт, (розстріляний в Биківні 13 листопада 1937 р.)

Адольф Антонович Білявський, (розстріляний в Биківні 13 листопада 1937 р., майно конфісковане 20 лютого 1938 р.)

Антон Адамович Башинський, (розстріляний в Биківні 13 листопада 1937 р., майно конфісковане 20 лютого 1938 р.)

Григорій Йосипович Куровський, (розстріляний в Биківні 13 листопада 1937 р., майно конфісковане 20 лютого 1938 р.)

Сігізмунд Францович Лєнський, (розстріляний в Биківні 13 листопада 1937 р., майно конфісковане 1 березня 1938 р.)

Леон Іванович Мілевський, (розстріляний в Биківні 13 листопада 1937 р., майно конфісковане 20 лютого 1938 р.)

Леон Пилипович Сичевський, (розстріляний в Биківні 13 листопада 1937 р., майно конфісковане 20 лютого 1938 р.)

Надія Іванівна Сичевська, (розстріляна в Биківні 13 листопада 1937 р., майно конфісковане 1 березня 1938 р.)

Яніна Войцехівна Котвицька, (розстріляна в Биківні 14 листопада 1937 р., майно конфісковане 20 лютого 1938 р.)

Адольф Мартинович Світельский, (розстріляний в Биківні 14 листопада 1937 р., майно конфісковане 20 лютого 1938 р.)

Михайло Августович Згурський, (розстріляний в Биківні 19 листопада 1937 р., майно конфісковане 25 лютого 1938 р.)

Володимир Антонович Білявський, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Йосип Павлович Волосовський, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Мечислав Петрович Гущо, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Казимір Йосипович Житницький, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Франц Адольфович Житницький, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Денис Домінікійович Зембович, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Станіслав Войцехович Колесинський, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Станіслав Казимірович Луковський, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Микола Іванович Мілевський, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Мечислав Леонович Свидерський, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Йосип Адамович Сицинський, (розстріляний в Биківні 7 грудня 1937 р., майно конфісковане 27 лютого 1938 р.)

Лукаш Пантелеймонович Галанзовський, (розстріляний в Биківні 14 грудня 1937 р., майно конфісковане 1 березня 1938 р.)

Іван Станіславович  Башинський, (розстріляний в Биківні 17 грудня 1937 р., майно конфісковане 1 березня 1938 р.)

Станіслав Антонович Башинський, (розстріляний в Биківні 17 грудня 1937 р., майно конфісковане 1 березня 1938 р.)

Феофіл Станіславович Башинський, (розстріляний в Биківні 17 грудня 1937 р., майно конфісковане 3 березня 1938 р.)

Вікентій Михайлович Котвицький, (розстріляний в Биківні 26 грудня 1937 р., майно конфісковане 1 березня 1938 р.)

Каземир Йосипович Судницький, (розстріляний в Биківні 16 січня 1938 р., майно конфісковане 3 березня 1938 р.)

Броніслав Карпович Карасевич, (розстріляний в Биківні 27 вересня 1938 р.)

Йосип Карпович Карасевич, (розстріляний в Биківні 27 вересня 1938 р.)

Олександр Антонович Дружинський, (розстріляний 28 жовтня 1938 р., місце поховання невідоме).

Основна маса розстрілів було здійснена у 1937 р. (29 випадків), у 1938 р. було розстріляно лише чотири особи. Невідоме місце поховання лише Олександра Дружинського. У переважної більшості розстріляних місце здійснення вироку й місце поховання Биківня під Києвом.

Незважаючи на велику кількість репресованих, польське населення в Кодрі та Макарівській Буді залишилося. І як свідчать листи остарбайтерів з фондів ДАКО значна кількість з них будуть вивезені на примусові роботи до Третього райху. Але це окрема тема для дослідження.

І до сьогодні у Кодрі та Макарівській Буді продовжують жити представники стародавніх польських родів. А тому ми маємо надію, що про страшне вирішення «польського питання» на Макарівщині місцеві мешканці будуть пам’ятати завжди.