
У Макарівській громаді триває відновлення шляхопроводу, пошкодженого під час бойових дій
17 Листопада, 2025
Макарівська громада проводить в останню путь ще одного Героя – загинув Антон Павленко
19 Листопада, 2025Йому назавжди залишиться 38 років… Ігор Привал міг би ще довго радіти успіхам своїх синів, будувати плани та зустрічати світанки у рідній Мар’янівці. Але повномасштабна війна змінила все. Він не ховався за спинами інших, а став на захист Батьківщини, поповнивши лави Небесного війська у запеклих боях на Луганщині. Сьогодні ми разом з сестрою Героя згадуємо його життєвий шлях…

Ігор Сергійович ПРИВАЛ народився 18 листопада 1985 року в місті Ірпінь. Коли хлопчику було два роки, родина переїхала на Макарівщину, до села Мар’янівка. Тут пройшло його дитинство та юність у простій працьовитій сім’ї: мама, Віра Миколаївна, працювала нянею в дитсадку, а тато, Сергій Олексійович, був майстром по дереву в місцевому колгоспі. Ігор був старшим сином, турботливим братом для меншої сестри Ані, ріс спокійною та доброзичливою дитиною.


У 1991 році він сів за парту Мар’янівської середньої школи. Вчився непогано, був активним у шкільному житті, а найбільше любив уроки трудового навчання — талант до роботи руками передався від батька. Після закінчення школи у 2003 році Ігор вступив до Березанського училища, де здобув фах електрозварювальника.

Своє мирне життя Ігор Привал будував старанно і надійно. Працював у столичному Подільському ДЕПО, ремонтуючи трамваї. Знайшов своє кохання — одружився з дівчиною Наталією. Разом подружжя виховувало двох чудових синів, Андрія та Максима. Ігор був людиною праці, завжди готовим прийти на допомогу рідним та друзям.

Все змінилося з повномасштабним вторгненням ворога. У липні 2023 року Ігор був призваний до лав ЗСУ. Солдат Ігор Привал став водієм у славетній 81-й окремій аеромобільній бригаді (ДШВ). Побратими поважали його за щирість, добру вдачу та надійність. Захисник чесно і сміливо виконував усі бойові завдання.

Життєвий шлях воїна обірвався 29 квітня 2024 року. Ігор Сергійович загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області — в одній з найгарячіших точок фронту.

9 травня 2024 року Макарівська громада провела Героя в останню путь. Поховали Захисника на кладовищі у с. Мар’янівка.

Держава високо оцінила подвиг нашого земляка. 25 червня 2024 року солдат Ігор Привал був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Ця нагорода — символ його незламності, але вона не замінить батька синам та чоловіка дружині. Ігор Привал віддав найдорожче — власне життя — за наш спокій та майбутнє України. Його ім’я назавжди залишиться в серцях рідних, друзів та всіх жителів громади.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Раніше ІА “MKV” писало, про нашого полеглого земляка, Захисника України Дмитра Мартиненка.
Найактуальніша інформація та новини Макарівщини в нашому Telegram-каналі та у фейсбуці





