Ярослав Сулима — музикант, добряк, Герой, який захищав Макарівщину

Він завжди ніс людям добро, щирість і пісню. Любив життя, умів підтримати, розвеселити і ніколи не проходив повз чужий біль. А коли прийшла війна — не залишився осторонь. Без вагань став на захист рідної землі, своєї родини, нашої свободи. Його ім’я — Ярослав Сулима, і він назавжди залишиться у пам’яті макарівців як Людина з великої літери, як Захисник, який віддав найдорожче — життя за Україну.

Ярослав Степанович Сулима народився 24 січня 1978 року в селі Залісці Збаразького району Тернопільської області. Виріс у родині віруючих людей, і з дитинства його життя було тісно пов’язане з церквою. Щонеділі та на свята він співав у церковному хорі, а музика стала для нього особливою мовою душі.

Ярослав мав природний талант — чудово грав на гітарі, баяні та синтезаторі. Атестат про загальну середню освіту отримав у школі рідного села.

У 1996 році був призваний на строкову службу до лав Збройних сил України. Після демобілізації у 1998 році повернувся на Тернопільщину, а у 2007 році закінчив Тернопільський навчально-курсовий комбінат.

У 2016 році доля подарувала йому зустріч із дівчиною Тетяною. Згодом він переїхав до Макарова, де працював будівельником.

«Ми прожили разом лише шість років, — згадує Тетяна. — Та мені здається, що ми прожили довге і щасливе життя, ніби зналися від народження. Ярослав був ідеальним чоловіком та батьком для мого сина. Жодне свято чи зустріч з друзями не обходились без його музики та жартів. Він був душею компанії, добряком, який ніколи не залишав у біді. З ним можна було і сміятись, і плакати від щирості душі…»

Коли у лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, Ярослав не зміг стояти осторонь. Він добровільно пішов захищати Макарівщину.

«Того дня він був дуже спокійним, — пригадує дружина. — Я відчула, що він щось обмірковує. Потім сказав: “Послухай мене, зрозумій і підтримай. Я маю йти захищати вас і нашу Батьківщину”. Я відмовляла — нагадала, що у нього проблеми зі здоров’ям, що він уже не хлопець. А він лише глянув мені в очі й тихо відповів: “Я не залишаю вас, але сидіти вдома і дивитися, як у військкомат ідуть молоді хлопці, я не можу. Війна… Треба йти мені”.»

Того ж дня вони разом пішли до військкомату. Після медичного огляду Ярослава визнали придатним до служби. Наступного ранку, 25 лютого, він мав прибути з особистими речами.

«Вранці я проводжала його до дверей військкомату, — каже Тетяна. — Він обіймав мене, цілував і повторював: “Все буде добре. Молися. Бережи себе і сина”. У його очах було щось, чого я не забуду ніколи…»

Після короткого перебування у військовій частині у селі Дівічки на Переяславщині бійців повернули до Макарова, де вони отримали зброю та форму. У штабі тероборони подружжя зустрілося востаннє.

«Він просив мене якнайшвидше виїхати з Макарова. Це були наші останні обійми. Я міцно тримала його, а він шепотів: “Я тебе дуже кохаю”.»

Згодом Ярослав телефонував лише зрідка — коротко: «Живі. Здорові. Люблю.»

11 березня 2022 року Тетяна змушена була залишити Макарів.

А 18 березня стало днем, який назавжди закарбувався в її серці.

«Передчуття було з самого ранку, — ділиться Тетяна. — Серце боліло, рвалося кудись. Увечері, о 17:54, я відкрила телеграм-канал Макарівського селищного голови Вадима Токаря й прочитала: “День 23. Макарів — форпост мужності. Чорний день. Внаслідок обстрілів російських окупантів загинуло шестеро наших захисників.”

Серед імен був Ярослав. Я не могла повірити… Разом із його життям обірвалося наше щастя, наш дім, усе, що ми будували.»

Як стало відомо згодом, 18 березня 2022 р., рашисти мінометним обстрілом накрили штаб ТРО. В результаті чого загинуло шестеро захисників Макарівщини.

Поховали Ярослава Сулиму на кладовищі у селі Комарівка.

У травні 2022 року Ярослава Сулиму посмертно нагороджено нагрудним знаком «За оборону рідної держави. Макарів».

Життя Ярослава — це приклад справжнього патріотизму, мужності та любові до України. Його серце сповнене музики й добра, замовкло, але його ім’я назавжди вписане в історію як ім’я Людини, що віддала життя за свободу й мир.

Його пам’ять житиме у серцях рідних, друзів і всіх, хто знав цього щирого, світлого чоловіка.

Вічна слава і шана Захиснику України — Ярославу Сулимі.

Слава Україні!

Раніше ІА “MKV” писало, про відкриття Меморіальної дошки родині Сухенків у Макарові.

Найактуальніша інформація та новини Макарівщини в нашому Telegram-каналі та у фейсбуці