Щоб пам’ятали: у Калинівці відкрили Алею Слави на честь загиблих земляків (фото)

8 серпня у Калинівському старостинському окрузі відбулася подія, сповнена гіркого суму й водночас гордості, — відкриття Алеї Слави на честь воїнів-земляків, які віддали життя за свободу та незалежність України.

Місце для Алеї обрали символічне — перехрестя вулиць Спортивної та Київської, де щодня проходять і проїжджають сотні мешканців Макарівської громади. Відтепер тут завжди нагадуватимуть про Героїв портрети тих, хто заплатив найвищу ціну за наше сьогодення.

Пам’ять, яку не зітре час

Під звуки Державного Гімну розпочався мітинг, що зібрав рідних загиблих, жителів Калинівки, гостей з інших населених пунктів, військових та представників влади. Учасники заходу, незалежно від віку, — від найстарших до маленьких дітей — прийшли схилити голови в пам’яті про своїх захисників.

Ведучі заходу звернулися до присутніх з болючими, але правдивими словами:

«Гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся наших сердець. Сьогодні ми зібралися тут, щоб у скорботі та вдячності схилити голови перед Героями, які у боротьбі за волю України віддали найдорожче — своє життя».

Після хвилини мовчання настала найзворушливіша мить — відкриття пам’ятних стендів. Це право надали рідним та близьким воїнів. Кожне ім’я, кожен портрет — це цілий світ, життя, мрії та надії, обірвані війною.

Серед них:

Олександр РАДЧЕНКО, Сергій ЗАБОРОВЕЦЬ, Олександр КИРПАЧ — добровольці, які загинули 1 березня 2022 року, обороняючи Макарівщину під час виконання бойового завдання у селі Юрів;

Леонід ГАВРИЛЮК — воїн 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, який помер від поранення, отриманого в боях за Мар’їнку;

Мирослав БОНДАРЧУК — боєць 4-ої окремої танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського, загинув під Часовим Яром;

Руслан ІСМАІЛОВ — командир відділення 1-ї окремої танкової Сіверської бригади, який віддав життя поблизу н.п. Нью-Йорк;

Павло НАУМЕНКО — кулеметник 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської, полеглий на Донеччині;

Сергій ТИМОШЕНКО — майстер-сержант Держспецзв’язку, який загинув під час виконання завдання на Запоріжжі.

Слова, що йдуть від серця

Полковник Олег Вовчук наголосив:

«Алея Пам’яті — це не просто місце. Це жива пам’ять, яка передається дітям, онукам, правнукам. Вона нагадує про тих, хто віддав життя за Україну, і вчить нас берегти свободу».

Макарівський селищний голова Вадим Токар закликав громаду приходити сюди як до святині:

«Дивлячись на портрети хлопців, ми бачимо титанів. Але це були прості люди, такі ж, як ми. Саме вони об’єднали нас у найтяжчі часи. І наше завдання — пам’ятати, бути разом і вчити цього дітей».

Староста Роман Ляшенко підкреслив, що за кожним портретом — розбите серце батьків і сльози, які не висихають. Він закликав завжди підтримувати родини полеглих — словом і ділом.

Молитва і тиша

Панахиду провели священники ПЦУ. Мить, коли все навколо стихло, а сотні сердець билися в унісон, стала найглибшою у заході. Це була хвилина мовчання, у якій злилися біль втрати та гордість за подвиг.

Волонтерка Аліна Прокопенко подякувала всім, хто допоміг створити Алею Слави, і нагадала, що перемога України неминуча, але її ціна вже надто висока:

«У день Перемоги ми всі будемо плакати і мовчати. І дякувати тим, хто повернеться, і тим, хто навіки став ангелом. А поки — стоїмо, що є сил»

Раніше ІА “MKV” писало, про тренінг з порятунку життя у Макарівській громаді.

Найактуальніша інформація та новини Макарівщини в нашому Telegram-каналі та у фейсбуці