
Форум “Відновлення Київщини”
2 Квітня, 2025
У Макарівській громаді розпочато капітальний ремонт закладу освіти
4 Квітня, 2025Понад 40 бійців 95-ї окремої десантно-штурмової бригади полягло на Макарівщині під час фази активних бойових дій у лютому – березні 2022 р. Одним з найтрагічніших днів для десантників стало 7 березня 2022 р. Близько 20 бійців загинуло того дня у Макарові. І сьогодні наша розповідь про Дмитра Кулявця, який став на захист Макарова та загинув 7 березня 2022 р. Спогадами з ІА MKV поділилася мати Героя – Світлана.

Дмитро Русланович КУЛЯВЕЦЬ народився 1 червня 1994 року в місті Звягель Житомирської області, в родині військового. Дмитро ріс в сім’ї з сестрою Олександрою та братом Сергієм.
Улябюлений предмет – історія
У 2000 р. Дмитро пішов до першого класу ЗОШ № 9. У 7-му класі перейшов до ЗОШ № 7, де і отримав атестат про повну середню освіту.

За спогадами мами Світлани про Дмитра в школі відгукувалися лише позитивно. Він, за словами вчителів мав артистичний талант. Був активним учасником як спортивних так і творчих змагань. Улюбленим предметом Захисника школі була історія.
По батькових стопах

Закінчивши школу Дмитро пішов по батьківських стопах. У 2012 році був призваний до лав Збрйоних Сил України. Службу проходив у м. Звягель у 12-му окремому полку підтримки (в/ч А3814).
У 2014-2015 роках брав участь в АТО. Разом з побратимами Дмитро Кулявець тримали оборону позицій на горі Карачун, визволяли Слов’янськ і Краматорськ, будували мости через річку Сіверський Донець, які потім рятували життя багатьох українських воїнів, утримували мінні поля, облаштовували позиції та здійснювали інженерну розвідку в найнебезпечніших місцях лінії фронту. Військовослужбовці полку виконували завдання у Амвросіївці, Старогнатівці, луганському та донецькому аеропортах, Дебальцевому.

20-річчя Дмитро зустрів на Сході України, де старанно виконував свої військові обовʼязки. За зразкову службу у ЗСУ був нагороджений численними грамотами, подяками, медалями. Ще зовсім юним пройшов через пекло війни, але бажання бути військовим не зникло. Адже він був справжнім патріотом своєї Вітчизни.
Матері про своє перебування на Сході України не розповідав. Лише одного разу, згадує мама Світлана, коли по телевізору розповідали про обстріл Щастя на Луганщини, Дмитро поділився спогадами, що теж був в тих краях.
Один з найкращих на курсі

У 2016 році вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Де старанно навчався та гарно себе зарекомендував. На останньому курсі навчання, як кращий курсант своєї групи, був направлений на 2-х місячне стажування за кордон.
Після закінчення академії лейтенант Дмитро Кулявець був направлений для подальшого проходження служби в 95-му окрему десантно-штурмову бригаду (в/ч 3204) на посаду командира інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти.

З кожним роком Дмитро все більше набирався військового досвіду і, незважаючи на свій вік, був гарним командиром та хорошою людиною.
Плани на майбутнє…

Дмитро мріяв про світле майбутнє, хотів мандрувати Україною. Також в планах Захисника було порадувати батьків внуками. Він зустрічався з дівчиною Альоною. І на осінь 2022 р. вони планували весілля…
Та не судилося. З першого дня повномасштабного вторгнення став на захист держави. У складі 95-ї бригади спочатку перебував на тренувальному полігоні, поблизу Житомира. А потім вирушили на Київщину.

У лютому Дмитро постійно дзвонив мамі. Але наприкінці лютого сказав, що найближчим часом з у нього може не бути зв’язку, але при першій же нагоді він подзвонить. Не виходив на зв’язок кілька днів.
“Мам, не плач, а то я теж заплачу…”
Дав про себе знати лише на початку березня. Жодним словом не обмовився де перебуває. А коли мама почала плакати, щоб заспокоїти її сказав: «Мам, не плач, а то я теж заплачу. Але я ж командир і що про мене подумають хлопці, коли побачать в сльозах».
Наступного разу Дмитро зателефонував 6 березня. Говорили не довго, але щоб показати мамі, що він не на війні, Захисник сказав наприкінці: «Все буду закінчувати розмову, мені пора йти в столову на вечерю». Тим самим у мами мало скластися враження, що він на полігоні. Більше Дмитро не дзвонив. Мама чекала дзвінка і 8 березня, адже син мав її привітати зі Святом Весни.
Як потім стало відомо, що 7 березня 2022 року внаслідок авіаудару по хлібзаводу у Макарові Київської області Дмитро Кулявець загинув.
На щиті..
9 березня про його загибель повідомили рідним. 10 березня Захисника України провели в останню земну путь у м. Звягель на Житомирщині.

Його смерть завдала нестерпного болю рідним та близьким.
Лейтенант Дмитро Кулявець посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст. та медаллю «За оборону рідної держави. Макарів».

У червні 2023 р. Дмитру Кулявцю посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Звягеля».
Раніше ІА MKV писало про Михайла Сопова, полеглого захисника Макарова.
Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!