Янгол спорту

25 вересня міг би в колі родини святкувати свій 28-й день народження Олександр СУХЕНКО (с. Мотижин).
Але цю можливість у нього відібрали рашисти, підступно вбивши самого Олександра, а також матір і батька…

Спогадами про брата з інформаційним агентством “MKV” поділилася сестра вбитого Олександра – Олена Сухенко.

Улюбленим шкільним предметом була “історія”

Олександр Сухенко народився 25 вересня 1996 р. у с. Мотижин на Макарівщині. Закінчив 11 класів місцевої школи. Вчився дуже добре. Більшість класів закінчив з «Похвальними грамотами». Улюбленим шкільним предметом була “історія”. З дитинства мав патріотичні настрої та любов до Батьківщини.

Після школи вступив до Київського національного університету технологій та дизайну. Тут він отримав диплом бакалавра за спеціальністю «маркетолог». Але на цьому не завершує здобувати освіту і вступає до Харківського національного університету внутрішніх справ, де за два роки отримує диплом магістра за спеціальністю «правознавство».

Футбол для Олександра – то любов з трьох років

Футбол для Олександра – то любов з трьох років. Завжди маленьким юнаком ходив у футбольній формі на стадіон – «Арсенал», «Барселона», збірна України. Улюбленим гравцем був Тьєррі Анрі.

З 6-ти років Олександр почав серйозно займатись футболом. Батько Ігор Сухенко всіляко підтримував прагнення Олександра, возив його до дитячої школи київського «Динамо». У юного футболіста виходило непогано, але сталася травма. І щоб хоч якось допомогти сину Ігор Васильович створює дитячу секцію в Мотижині. Як результат, кар’єру гравця Олександр розпочинає у складі «Колоса» з Мотижина.

На футбольному полі Олександр грав на позиції форварда або вінгера. Його грі була притаманна висока швидкість, витончена техніка, зарядженість на ворота, відчуття голу. В усіх командах, за які грав, Олександр відзначався лідерськими якостями. В його ігровій кар’єрі були яскраві перемоги і красиві голи.

У 2014 р. «Колос» виграли Кубок Макарівського району, перемігши у фіналі «Іскру» з Наливайківки з рахунком 4:2. На жаль, з’ясувати чи забивав Олександр у тій грі нам не вдалося. Проте достовірно відомо, що на фінал свою команду Олександр виводився у якості капітана.

Також у тому сезоні «Колос» з капітаном Олександром Сухенком стане володарем Суперкубку Макарівського району, перемігши у фіналі земляків з Мотижина «Факел» у серії післяматчевих пенальті 1:4. Основний час закінчився нічиєю 0:0.

У 2016 р. «Колос» з Мотижина знову грає у фіналі Кубку Макарівського району. Цього разу суперником мотижинців був ФК «Здвиж» з Маковищ. «Колос» вирішальну гру програв з рахунком 1:2. Єдиний гол на рахунку Олександра Сухенка.

2016 р. також запам’ятався Олександру тим, що він став кращим бомбардиром чемпіонату Макарівського району. На його рахунку 10 влучних ударів. Щоправда «Колос» посів лише четверте місце.

За чутками, саме у фіналі Кубку Макарівщини, нападника примітив тренерський штаб ФК «Здвижа» та запросив Олександра спробувати свої сили в чемпіонаті Київщини. У 2017 році новачок з Макарівщини ФК «Здвиж» став грозою авторитетів у обласному чемпіонаті. А лідером клубу був Олександр Сухенко. Він у клубі відіграв лише перше коло, але встиг відзначитися 7 разів у воротах суперників.

Також у 2017 р. Олександр Сухенко у складі ФК «Чайки-Мотижин» брав участь у Відкритому чемпіонаті Києво-Святошинського району. Команда тоді посіла 5-ту сходинку, а її капітан став кращим бомбардиром чемпіонату.

Професійна кар’єра

Окремою сторінкою футбольного життя Олександра стали виступи за професійний спортивний клуб «Чайка» з Петропавлівської Борщагівки, куди він перейшов у липні 2017 року. У сезонах 2018 – 2020 рр., у другій лізі чемпіонату України за СК «Чайка» Олександр Сухенко зіграв 21 матч, забив 3 голи.

Також Олександр за свою коротку футбольну кар’єру був чемпіоном і двічі володарем Кубка Київської області в складі «Кудрівки» Ірпінь та «Сокола» Михайлівка Рубежівка.

У липні 2021 року Олександр перейшов зі складу «Сокола» до «Кудрівки» з Ірпіня, де восени 2021 року виграв, як виявилося, останні свої трофеї – чемпіонат і Кубок Києво-Святошинського району.

Роковий день 2022

Розпочинався 2022 рік, Олександру було лише 25 років. Для футболіста це лише розквіт кар’єри. Впевненні, його чекало велике майбутнє. Але звірячий вчинок рашистів у березні 2022 року зруйнув всі плани родини Сухенків.

Зранку 23 березня 2022 р. російські військові приходять до будинку Сухенків у пошуках Курача – він встиг виїхати звідси лише за кілька хвилин до цього. Подробиці першого візиту відомі з розмови Олександра з сестрою, яка зателефонувала родині близько 10:20. Окупанти обшукують будинок, знищують частину телефонів, забирають автомобіль Олександра. Цього разу вони нікого не затримують. 

Однак близько полудня росіяни повертаються до старости, забирають Ольгу та Ігоря – про це Олені пишуть сусіди. Вона намагається зв’язатися з рідними, але телефони вже не працюють. Лише близько 14:00 їй вдається ще раз додзвонитися до брата, і він підтверджує інформацію про викрадення батьків. Олександру пообіцяли, що їх невдовзі відпустять. Але натомість приходять і за ним. Останнє повідомлення від брата Олена отримує о 15:36. Він пише їй, що все буде добре. Ввечері сусіди телефоном повідомляють, що Олександра теж забрали окупанти. 

Протягом наступних днів ніхто точно не знає, що трапилося з родиною. Органи прокуратури відкривають кримінальне провадження у справі за фактом порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК України). Українська сторона вносить відому мотижинську родину в списки на обмін. Близькі Сухенків ще зберігають надію на звільнення.

Долю родини з’ясовують лише після звільнення села, з якого росіяни відступають 28 березня 2022. Спочатку мова йде лише про чутки – звільнені з російського полону люди чули від окупантів про страту старости.

2 квітня 2022 р. військові з добровольчого батальйону «Крим» знаходять в лісі поблизу Мотижина братську могилу з тілами чотирьох людей. 

Трьох швидко ідентифікують – це Ольга, Ігор та Олександр Сухенки. Зв’язані руки та характер тілесних ушкоджень вказують, що окупанти свідомо стратили людей. Найважче довелося Олександру – ймовірно, російські військові катували його для того, щоб вплинути на батьків. 

7 квітня Олександра Сухенків разом з батьками поховали в Мотижині.

Раніше ІА “MKV” розповідало про вбиту ращистами Ольгу Сухенко.

Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!