ВІН ПОВЕРНУВСЯ, А Я НЕВПИННО ПЛАЧУ…
22 Липня, 2024«Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України нагороджено…»
24 Липня, 202424 лютого 2022 р… Цей день ніхто і ніколи в Україні не забуде. Це початок широкомасштабного вторгнення російського агресора на територію нашої неньки України. З цього самого дня Ніжиловицький старостинський округ почав відлік днів
до нашої Перемоги.
Громада об’єдналась, всі від малого і до великого стали на захист нашої Держави. Хтось із зброєю в руках, ну а жінки і діти створили перші волонтерські центри в селі.
Так родини Хруленків і Семененків стали надійним тилом для бійців ЗСУ в період активних бойових дій. Вони варили їсти захисникам. Крім того багато небайдужих мешканців села включились в роботу по забезпеченню харчами військовослужбовців.
Пізніше, коли ворога відігнали від кордонів Макарівщини, і бійці пішли на дальні рубежі, в с. Ніжиловичі була створена волонтерська майстерня, до якої увійшли всі ті хто прагнув наближати нашу перемогу. Ніжиловичі, під час активних бойових дій, зазнали значних руйнувань, але потрібно було плести сітки, робити свічки, тому першим приміщенням для волонтерського центру стала будівля ПЦУ, де довгий час і працювали всі небайдужі, всі ті які прагнули допомогти наблизити перемогу. В середньому щодня працювало 12–15 жінок різного віку,
Уже іде третій рік широкомасштабного вторгнення росії, і волонтерська майстерня, ще не на хвилину не припиняла свою діяльність, Лише змінила місце розташування. Дівчата розширили асортимент своєї продукції, вони уважно дослухаються до викликів сьогодення на фронті і терміново переходять на ті вироби, які вкрай необхідні. Асортимент різний, це і смаколики, і хліб і м’ясна продукція, за цей час важко навіть уявити, скільки всього необхідного було відправлено Ніжиловицькою громадою та волонтерською майстернею на фронт.
Тримати постійний темп волонтерській майстерні не просто. Як не крути, а донати не завжди перекривають потреби. Тоді на допомогу приходить Макарівська селищна рада в особі селищного голови Вадима Токаря.
А ще в нас є постійний донат, родина яка ніколи не втомлюється від допомоги – це Ганна та Юлія Малашич. Їм низький уклін і безмежна вдячність від мешканців Ніжилович.
Ніжиловицька громада, це одна велика та дружня сім’я. Тут кожному болить чуже горе, а на сьогодні горе в нас спільне – це російський агресор.
ТОМУ ДО ПЕРЕМОГИ, МИ НЕ ВТОМИМОСЬ, МИ УКРАЇНЦІ.
Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!