Освітяни Київщини про можливості та виклики НУШ під час підготовки до нового 2022/23 навчального року

З 1 вересня 2022 року учні 5-х класів будуть навчатися по-новому – в умовах Нової української школи. Вчителі 5-х класів приймуть естафету впровадження реформи НУШ. Зміни в освітньому процесі, можливості й виклики НУШ обговорили освітяни Київщини за круглим столом  в Інституті педагогіки НАПН України.

22 червня 2022 року команда управління Державної служби якості освіти у Київській області спільно з Інститутом педагогіки НАПН України, за підтримки Державної служби якості освіти України провела зустріч за круглим столом з теми «Нова українська школа: можливості та виклики під час підготовки до нового 2022/2023 навчального року».

У заході брали участь начальники відділів /управлінь освітою, директори, заступники директорів закладів загальної середньої освіти Київської області.

«Впровадження реформи Нова українська школа розпочато чотири роки тому. Головна її мета – школа, в якій комфортно вчитися дитині і яка дає учням практичні навички застосування знань у повсякденному житті, нову школу, де вчать мислити критично, проводити власні експерименти та вільно висловлювати власну думку. Завершився початковий етап Нової української школи і з нового навчального року ми переходимо в базову школу, – зазначила начальник управління Державної служби якості освіти у Київській області Лілія Кревська. – З 1 вересня 2022 року наші п’ятикласники почнуть вчитися по новому за реформою Нової української школи. Вчителі 5 класів приймуть естафету впровадження реформи НУШ. Це означає, що на педагогів чекають суттєві зміни в освітньому процесі, опанування нових підходів до навчання та ще безліч інновацій. Вони будуть працювати за новим Державним стандартом базової середньої освіти та Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

З вітальним словом перед учасниками виступив Іван Юрійчук, заступник голови Державної служби якості освіти України. Іван Ярославович розповів про можливості, які надає реформа Нової української школи. Він наголосив, що в умовах війни знищити освіту – значить отримати стратегічну перемогу. Але на цьому фронті ворог програв, тому що в нас виявилась гнучкою та пристосованою до сучасних вимог не тільки армія, а й освіта – заклади освіти продовжують працювати.

Відповідно до Закону України «Про освіту» заклади освіти отримали автономію. Кожен заклад розшифровує її по-своєму. Однак, одним з інструментів, що може підкреслити автономію закладу є освітня програма. У ній заклад освіти описує контекст, в якому працюватиме школа. Маючи потрібні інструменти, можна не тільки реформувати, а й трансформувати освіту. Державна служба якості освіти України готова обговорювати й підтримувати нові унікальні ідеї, програми, бо ніхто не знає про проблеми освіти краще за керівників закладів освіти та засновників.

Тетяна Засєкіна, доктор педагогічних наук, заступник директора Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України виступила з доповіддю «Освітня програма закладу загальної середньої освіти: поради для директора». Тетяна Миколаївна зазначила, що розробляючи освітню програму, кожний заклад описує у ній стратегічне бачення, результати, які очікують від навчання учнів; розповіла про модельну та освітню навчальні програми.

Дмитро Пузіков, кандидат педагогічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу інновацій та стратегій розвитку освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України розповів про створення цифрового опорного конспекту дистанційного уроку в умовах війни: теоретичні, методичні й ресурсні орієнтири для вчительства. Окреслив структуру і завдання цифрового опорного конспекту дистанційного уроку, його відмінності від звичайного плану-конспекту уроку та межі застосування. Зазначив, що важлива роль цифрового опорного конспекту полягає в можливості долучитися до уроку учням, які не були присутніми на занятті у ZOOM або інших платформах; систематизувати та корегувати навчання дітей, які з певних причин не встигають засвоїти навчальний матеріал.

Тема доповіді Ольги Коршуновської, головного редактора Видавничого дому «Освіта»: «НУШ в 5-6 класах: результати і перспективи». Спікер розповіла, що вперше в Україні до створення модельних навчальних програм було організовано системний підхід. Засоби навчання, зокрема підручники, створювались у тісній співпраці всіх авторських колективів: пілотування підручників, апробація; розробка цілісної таблиці змісту навчальних предметів; методична підтримка закладів освіти, які обрали певні модельні програми (навчальні курси, розроблені за програмами, створеними Інститутом педагогіки НАПН України, пройшли 17 000 слухачів).

Ольга Вікторівна повідомила про результати впровадження навчальних матеріалів: «Укладена база закладів загальної середньої освіти, які обрали зазначені модельні програми, організовано розсилку пакетів навчальних матеріалів. Видавничий дім «Освіта» є учасником благодійної акції «Українським дітям – українську книгу», в межах якої дітям-переселенцям передано майже 70 тисяч книжок».

Оксана Онопрієнко, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу початкової освіти імені О.Я. Савченко Інституту педагогіки НАПН України розповіла про зміни, внесені до типових освітніх і навчальних програм для початкової школи, зумовлені військовою агресією рф, проблеми, які стосуються початкової ланки освіти, виклики, зумовлені соціально-економічними, надзвичайними й масштабними за своїми наслідками ситуаціями, спричиненими війною в Україні. Доповідач звернула увагу на таку важливу складову навчальної програми «Я досліджую світ», як безпека життєдіяльності: засвоєння моделей здорової і безпечної поведінки; формування уміння розпізнавати ситуації, які становлять загрозу для власного життя і здоров’я та життя і здоров’я інших; аналізувати та оцінювати фактори ризикованої поведінки в довкіллі.

Юрій Йовбак, директор Опорного навчального закладу «Щасливський навчально-виховний комплекс «ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок» Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області розповів про пілотування НУШ у закладі освіти, про проблеми й можливості. Директор наголосив, що НУШ – це прояв можливостей дитини. Діти 3-й рік працюють з інтерактивним контентом. Сьогодні проєкт подорослішав, вийшов за межі початкової школи. Реформуючи освіту, підвищуючи її якість, ми робимо інвестиції в наше майбутнє.

Тема виступу Ольги Петровської, директора Новопетрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №3 Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області – «Інтегровані курси НУШ як чинник неперервного професійного зростання керівника/педагогічного колективу». «Освітня галузь – найбільш швидкозмінювана, – сказала Ольга Вікторівна, – А керівник закладу – це лідер і менеджер. Програми інтегрованих курсів НУШ надають педагогам широкі можливості, адже можна втілити бажання вчителя, врахувати його інтереси. В інтерактивних курсах педагоги можуть підвищити свої знання з інших предметів. Робота вчителя буде ефективною, коли йому самому буде цікаво працювати, коли він буде щасливим».

Алла Літкевич, директор Бучанського навчально-виховного комплексу «спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» №4 Бучанського району Київської області виступила з доповіддю з теми: «Нова українська школа: організація освітнього середовища у закладі освіти». Керівник зазначила, що НУШ стала освітньою платформою, яка відкрила нові можливості для дитини та вчителя. Заклад освіти отримав потужну матеріальну підтримку».

Про патріотичне виховання в НУШ: виклики та можливості реалізації розповів Олег Горовий, директор НВК «Школа І-ІІ ступенів Коцюбинського гуманітарного ліцею» Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області.

Управління Державної служби якості освіти у Київській області підготували інформаційно-роз’яснювальні матеріали щодо особливостей сертифікації у 2022 році, які отримав кожен учасник зустрічі.

Дружня атмосфера зустрічі, конструктивна розмова практиків і науковців спонукали до подальшої спільної роботи над викликами, що постали перед освітянською спільнотою напередодні нового навчального року, а також бажання директорів показати можливості НУШ при переході від початкової до базової школи.