Юрій Недашківський: “Я не вважаю себе кабінетним працівником”

Про проблеми, досягнення та плани на майбутнє розказав староста села Ніжиловичі Макарівської громади на Київщині – Юрій Недашківський.

Першим нашим співрозмовником в рамках проєкту “Інтерв’ю” став староста села Ніжиловичі Юрій Недашківський.

Пане Юрію розкажіть читачам про себе. Звідки Ви родом?

Народився і виріс я с. Красятичі Поліського району Київської області.

Як Ви потрапили в Ніжиловичі?

Навчався в Академії. Там зустрів майбутню дружину. Одружилися і приїхали жити в Ніжиловичі. Я влаштувався на роботу в колгосп.

Ви маєте дітей?

У мене п’ять синів та дві доньки.

Першим у нашій родині, добровольцем на Схід пішов старший син

Нам відомо, що ви є учасником російсько-української війни. Розкажіть про цю сторінку в своїй біографії.

У 2015– 2016 рр. служив в 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Перебував і на Луганському і на Донецькому напрямах.

А яка у вас військова спеціальність?

Я військовий лікар. Свого часу я закінчив Немішаєвський технікум по спеціальності ветеринар. Коли призвали в армії, пройшов курси лікарів і пішов в зону бойових дій.

Як Ви потрапили в армію?

Першим у нашій родині, добровольцем на Схід пішов старший син. Він служив в батальйоні «Миротворець». Був учасником боїв за Іловайськ. Вийшов з оточення, повернувся додому. У 2015 р. прийшла повістка до мене. Я не став ховатися.

Дружина була категорично проти, але я сказав, що мені буде соромно перед сином. Він пішов, а я сховався. Як би я уникнув призову, то зараз би не зміг сісти за один стіл з синами. Потім після мене, на Схід пішов ще один мій син. Він за контрактом служив у прикордонних військах.

До 2020 р. Вашої постаті в політиці, навіть на місцевому рівні не було помічено. Що Вас підштовхнуло взяти участь у виборах?

Я не вважаю це політикою і зараз. На початку 2020 р. мені запропонували спробувати свої сили у виборах депутатів до Макарівської громади. Я вважав, що навіть якщо стану депутатом, то це не буде заважати основній роботі. А тому дав згоду, але лише в команді Вадима Токаря. Бо саме його програма мені подобалася.

Староста – це посадова особа місцевого самоврядування. Чи встигли ви за цей час після призначення відчути себе чиновником?

Я не відчував і не відчуваю себе чиновником. Чиновник – це недалека та малоосвічена людина. Я ж вважаю себе досвідченою та всесторонньо розвиненою людиною. Громада –це всі ми. У ній мають бути всі на одному рівні від пастуха до голови. Всі працюють, всі будуть, всі розвивають. Але мають бути люди які керують, і які виконують роботи. Але все одно всі
мають бути на одному щаблі, і місця чиновникам немає.

Я не вважаю себе кабінетним працівником. Я є господар села, який одночасно повинен бути у різних куточках села.

На сьогодні важко уявити розвиток будь якої громади без патріотичного виховання та культурного розвитку. Як ці фактори розвиваються у вашому селі?

Дійсно так. Ми намагаємося розвивати ці складові нашої громади. Для патріотичного виховання у нас в селі відкрито «VeteranoCamp». Я ще коли балотувався в депутати, говорив, що подібне місце має бути створене в Ніжиловичах.

Для культурного розвитку у нас створено філіал музичної школи. Керівництво громади пішло мені на зустріч в цьому питанні. І уже у вересні розпочнеться навчання в класі баян і в класі гітара. І як доповнення до цього також з осені запрацює клас хореографії. Але відзначу, що саме в останній записало більше дітей ніж на два перших. Ми уже придбали все необхідне
обладнання для початку навчання.

Також ми відновили діяльність колективу «Полісянка». Він в селі існував давно, але через карантин не збирався. Зараз поновлено виступи. У цьому питанні мені дуже сильно допомогла Наталія Седляр, наша діловод. Саме з нею вдвох ми вирішили зібрати цей колектив, але лише за умови наявності художнього керівника. Адже розвитку без такої людини не може бути. Наразі ми співпрацюємо з Олександром Сніжком. Колектив уже брав участь у фестивалі козацької пісні у Макарові.
Повернулися з Дипломом. Але проблем у сфері культури ще дуже багато. І деякі з них ми не в змозі вирішити без керівництва громади.

У мене зараз немає ні сну, ні харчування, а є переживання за своє село

Зі створенням Макарівської громади, стали помітні кроки у відродженні спортивного життя. Як це питання вирішується в Ніжиловичах?

До мене як старости звернулася молодь та попросили створити у селі мініфутбольне поле з можливістю грати також у волейбол. Я з цим питанням звернувся до Вадима Яковича (Вадим Токар, голова Макарівської громади прим. ред.). Завдяки йому уже запущено процес створення такого майданчика у нашому селі. Планую, що наступного року ми матимемо мініфутбольне поле.

Ніжиловичі мають багату історію. Кургани, розкопки, Браницькі, Підсуха. Чи плануєте ви щось зробити для повернення пам’яті про славне минуле?

Щодо історії у нас плани дуже великі. Я завжди відстоював думку, що не може розвиватися громада, не знаючи минулого. У нас в селі є Зінаїда Андріївна Шевченко, вона є професіоналом зберігачем памְ’яті про нашого видатного земляка Олександра Підсуху. Ми їй допомагаємо, чим можемо. Огородили територію хати-музею.

Скажу так, у селі є що показати туристам та знавцям історії. Але зараз першочергове завдання всі ці об’єкти упорядкувати. Також маємо плани підготувати та видати книгу про село Ніжиловичі. У цьому питання нам має допомогти історик Оксана Романова, яка мешкає тут. Також плануємо встановити інформаційні стенди про найбільш цікаві об’єкти Ніжилович.

Чи вдається на посаді старости залишатися з принципами з якими ви існували до цього будучи звичайним жителем села?

Однозначно ні. Принципи у мене змінюють до сьогодні. У мене змінюється світогляд. Зараз я став справжнім патріотом свого села. У мене за період перебування на посаді старости принципи змінилися кардинально. Я зараз всьому своєму колективу намагаюся привити почуття гордості за своє село. Як тільки це станеться буде і позитивний результат. У мене зараз немає ні сну, ні харчування, а є переживання за своє село. У мене мета – розквіт Ніжилович. І я буду до цього йти. Зараз маю завдання розбудити село.

Головне завдання старости – представницькі функції від мешканців до влади – депутатів і селищного голови. Чи відчуваєте ви ефективну комунікацію і підтримку Макарівської селищної ради і селищного голови?

Так, відчуваю. Я бачу колосальну підтримку від керівництва громади. Я і пішов на посаду старости, бо я бачив потенціал в Макарівському селищному голові. Вадим Токар – ерудована людина, розумний керівник. Він має плани розвитку громади. У нього ще немає повноцінної команди. Але ми ж знаємо, що ефективна команда формується не за день і навіть не за рік. Я впевнений, що Макарівська громада за керівництва Вадима Токаря буде на дуже високому рівні.

По всіх питаннях, з якими звертався до керівництва громади, я відчув ефективну комунікацію.

Староста, в тому числі, здійснює нагляд за благоустроєм. Недавно Макарівська селищна рада звернулась до громади з проханням відповідальніше ставитись до утилізації сміття. Чи відчуваєте ви труднощі з цим питанням?

Ця проблема існує і у нас. У нас використовувалися ящики для сортування сміття. Але як показав час навчити місцевих мешканців сортувати сміття дуже важко. А тому було ухвалено рішення прийняти поки що ці ящики,
оскільки не встигаємо наводити порядок біля них.

Зараз мешканців перевели на мішки з наклейками, які вивозяться спеціалізованим транспортом. І як ви сьогодні бачили, це дало результат. Сміття з вулиць зникло. Лише де-не-де. Але поруч з цим навколо Ніжилович існує декілька стихійних сміттєзвалищ, яким уже більше сорока років. Два ми уже прибрали, але роботу не припиняємо.

З якими питаннями до вас частіше звертаються жителі села? Чи зважає депутатський корпус і селищний на такі звернення?

Цим напрямом більше займається наш діловод Наталя Михайлівна. Можу сказати, що мешканців найбільше турбує приватизація земельних ділянок, отримання субсидій, отримання різноманітних довідок. Питань багато, але всі ми намагаємося вирішувати. Повторюся, зі сторони керівництва громади відчуваю підтримку навіть у вирішенні таких питань.

Старости – головний чинник для того, щоб в ОТГ розвивались усі села, а не тільки адміністративний центр. Чи ефективно працює, на ваш погляд, наразі ця модель? Чи не відводять старостам статистичну роль у громаді?

У Макарівській громаді на старост і зважають і допомагають. Але все ж я продовжую відстоювати думку, що ми в громаді маємо бути на одному щаблі, чи то Макарів, чи то Ніжиловичі, чи то Комарівка. Не повинно нічого робиться в приказному порядку.

Хіба що гірше йде вирішення проблем з дорогами, але це важко вирішується в усій Україні. А в інших питаннях всі проблеми сіл в Макарові намагаються вирішувати. Допомагають з отопленням в Будинку культури, підтримують з проєктом створення парку в селі.

Як у вас налагоджено комунікацію з приватними підприємцями у селі?

Стосунки у нас гарні. Всі активно допомагають розвитку села. У цих питаннях винятків немає.

Головне завдання місцевої влади- це вдосконалення послуг і задоволення потреб мешканців у культурних, освітніх, медичних послугах тощо. Чи відчуваєте ви сприяння відповідних відділів селищної ради у цьому питанні?

У Макарівській громаді щодо надання послуг йду позитивні зміни. Але ще не всі проблеми вирішенні. Відділ соціального забезпечення на сьогодні зробив все можливе щоб люди не їздили навіть в Макарів. Всі питання, які виникають щодо субсидій чи виплат вирішуються тут на місці.

Щодо відділу культури, то прикладом співпраці є відкриття двох класів музичної школи у нас у вересні.

З відділом освіти активно співпрацюємо, ФАП у нас в селі працює, і ми маємо підтримку від керівництва медичної сфери у цьому питанні.

Ми знайшли безліч дописів з позитивною оцінкою вашої роботи від мешканців громади. Самі мешканці радо готові вам допомагати. В чому секрет ефективної взаємодії старости з мешканцями села?

Насамперед потрібне спілкування. Я сміливо озвучую всі проблеми, які ми маємо і розповідаю свої погляди на їхнє вирішення. У планах у нас є створення ради села, до складу якої буде включено підприємців. І тоді проблеми вирішувати буде рада села.

Мешканці села помітили рух зі сторони старости і самі йдуть на співпрацю. Я вважаю, що завжди потрібно показувати власний приклад. Будеш робити ти, люди підтягнуться.

Чи співпрацюєте ви з Ніжиловицьким лісництвом?

Всі питання, з якими звертався, з боку керівництва вирішенні.

Яка у вашому селі ситуація з вирубкою лісу?

При новому керівництві «Лісгоспу» та за часів мого перебування на посаді старости, жодного випадку не законної вирубки лісу не було зареєстровано. У нас дуже розвинута єгерська служба, а тому всі протизаконні дії попереджуються оперативно.

Розкажіть читачам, про проєкт «Офіцер громади», оскільки у вас буде один з опорних пунктів.

Такі люди будуть призначатися один на 2000 мешканців. Він буде перебувати на своїй дільниці, яка буде технічно забезпечена всім можливим.

Як би сказати, це буде аналог сучасних дільничних. Він повинен буде вирішувати всі питання ту на місці. Дійсно у нас в Ніжиловичах буде розташований один з опорних пунктів. Тут мають бути розміщенні троє поліцейських.

Я з нетерпінням очікую на призначення поліцейського громади. Адже хоч ситуація у нас в селі стабільна, але саме його призначення я розглядаю, як наявність ще одного мого помічника.

Також при наявності на місці поліцейського, я думаю і ситуація в селі буде спокійнішою. Хоча і зараз всі виклики це переважно сімейні проблеми.

І насамкінець, Ваші побажання читачам.

Саме велике побажання – це бути здоровими. Бажаю вміти мріяти і досягати своїх мрій. І давайте всі разом будемо розвивати нашу громаду.

Адже, лише разом, ми виведемо громаду на високий рівень.

Дякую за спілкування.

Дякую за цікаві запитання.

Спілкувався Віталій Гедз.