Навіки в строю: Життя та героїчна загибель захисника Сергія Снітка

У перші місяці повномасштабного вторгнення Росії, коли ворог стрімко наступав на Київщину, бійці 95-ї окремої десантно-штурмової бригади стали незламним щитом на шляху окупантів. Вони прийняли на себе найтяжчий удар, обороняючи Макарівщину — ключовий рубіж на підступах до Києва. Десантники 95-ї, відомі своєю мужністю та професіоналізмом, безстрашно протистояли переважаючим силам противника, звільняючи населені пункти та зупиняючи ворожий наступ. Багато з них віддали найцінніше — своє життя, ставши символом незламності українського духу. Ця стаття присвячена одному з таких героїв — Сергію Віталійовичу Снітку, чий подвиг назавжди залишиться в історії визвольної боротьби України. Спогадами про батька з ІА MKV поділилася донька Наталія.

Сергій Віталійович СНІТКО, народився 15 червня 1973 року в селі Іванівка Малинського району на Житомирщині, назавжди залишиться в пам’яті українців як відважний воїн і вірний син своєї Батьківщини. Він віддав своє життя, захищаючи Україну від російських окупантів, і став символом незламності та самовідданості.

Шлях до оборонця: від тракториста до сержанта

Сергій здобув освіту в Іванівській школі, а потім у Малинському професійно-технічному училищі № 36, де освоїв спеціальність тракториста. Після здобуття професії був призваний на строкову військову службу. Ці мирні роки загартували його характер і підготували до майбутніх випробувань.

Міцний тил: родина — його фортеця

Повернувшись з армії, Сергій створив міцну сім’ю у рідному селі. Разом із дружиною вони прожили 27 років у злагоді, виховуючи трьох доньок та двох синів. Їхній дім був місцем тепла, взаємоповаги та спільного господарювання. У вільний час Сергій полюбляв рибалити, насолоджуючись спокоєм рідної природи. Його родина була його опорою, його міцним тилом, за який він згодом без вагань став до бою.

Березень 2022: бій за Макарівщину

З початком повномасштабного російського вторгнення Сергій Віталійович був першочергово призваний по мобілізації. Він долучився до лав легендарної 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. На передовій Сергій Снітко обіймав відповідальну посаду сержанта, командира відділення управління взводу управління командира батареї 1-ї реактивно-артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.

У березні 2022 року, коли три батальйони 95-ї бригади стали на захист Макарівщини, Сергій Віталійович разом зі своїми побратимами брав участь у запеклих боях. 11 березня 2022 року ввечері російські окупанти спробували зайти в Макарів через вулицю Довга. На позиції «Пума» зав’язався жорстокий бій, який тривав до ранку 12 березня.

Смертельне протистояння: остання битва Героя

Штурмова група рашистів, що атакувала позиції десантників, була добре підготовлена та озброєна засобами, які зазвичай використовують підрозділи спеціального призначення. Спочатку ворогу вдалося увірватися в окопи до українських воїнів. Однак, коли підійшло підкріплення від ГШР «Дика Качка», наші позиції були відбиті. Рашисти відійшли, але, на жаль, цей бій забрав життя двох бійців 95-ї бригади. Серед полеглих захисників, встановлених по закінченню бою 12 березня, був і Сергій Снітко.

Вічна пам’ять: нагороди та шана

Поховали Героя у рідному селі Іванівка 17 березня 2022 року. За свій безсмертний подвиг Сергій Віталійович посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (згідно Указу Президента від 7 травня 2022 року). Його внесок у захист країни також було відзначено присвоєнням звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади» 16 вересня 2022 року.

Життя Сергія Снітка – це приклад справжнього патріотизму, мужності та самопожертви. Його ім’я назавжди вписане в історію України як ім’я героя, який віддав найцінніше за свободу та незалежність своєї Батьківщини. Пам’ять про нього житиме вічно у серцях вдячних поколінь.

Раніше ІА “MKV” писало про Віктора Руденка, полеглого мешканця с. Мар’янівка.

Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!